Скандал не завадив: Південна Корея готує великий пакет допомоги Україні на 2027 рік

Уряд Південної Кореї подав запит на включення до проєкту державного бюджету на 2027 рік допомоги Україні на $100 млн. Кошти планують спрямувати на підтримку через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та допомогу постраждалим від конфліктів.

Про це повідомляє південнокорейська газета JoongAng Ilbo з посиланням на офіс голови парламентського комітету із закордонних справ і об’єднання Сон Сок Джуна та дипломатичні джерела.

На що Південна Корея планує витратити $100 млн

Загальна сума допомоги складається з трьох напрямів. Найбільшу частину — $50 млн — планують спрямувати до трастового фонду НАТО. Це втричі більше, ніж цьогорічний внесок, який становив $16,7 млн.

Фонд створили 2016 року для підтримки відбудови України та надання невійськової допомоги. Південна Корея долучилася до нього 2024-го. Зокрема, кошти спрямовували на реабілітацію українських військовослужбовців та проєкти з відновлення медичної інфраструктури.

Ще $20 млн передбачили на гуманітарну допомогу — проти $5 млн цьогоріч. Її надаватимуть у сферах енергетики, охорони здоров’я та освіти. Постачання необхідного обладнання та товарів здійснюватимуть через Корейське агентство міжнародного співробітництва (KOICA), а фінансову підтримку — через міжнародні організації, зокрема Програму розвитку ООН.

Решту $30 млн планують виділити в межах програми допомоги країнам, які постраждали від збройних конфліктів або належать до вразливих держав. Серед можливих напрямів для України — підтримка внутрішньо переміщених осіб і робота з питаннями довгостроково зниклих безвісти.

За даними видання, ця сума становить близько 40% від усього бюджету програми підтримки конфліктних і вразливих країн, який Південна Корея планує на наступний рік. Водночас гуманітарна допомога Україні становитиме приблизно 11% від загального бюджету Сеула на ці потреби.

Підготовка фінансування є частиною виконання обіцянки президента Південної Кореї Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн. Він оголосив про неї в липні під час заходів, пов’язаних із самітом НАТО.

Допомога Україні на тлі дипломатичної суперечки

Плани щодо фінансування з’явилися попри напруженість у відносинах Києва та Сеула. Дипломатичний конфлікт загострився у вересні після того, як президент Володимир Зеленський повідомив про передавання Південній Кореї двох військовополонених із КНДР, захоплених українськими військовими.

Південнокорейська сторона заявила, що оприлюднення цієї інформації порушило домовленість про конфіденційність, яка мала захистити полонених та їхні родини, що залишаються в Північній Кореї. Українська сторона заперечувала існування такої угоди.

Як повідомляло Yonhap News Agency, 8 жовтня Сеул відкликав свого посла з України, а згодом повідомив про виведення частини співробітників дипломатичної місії. До кінця жовтня Південна Корея відкликала вісьмох дипломатичних працівників. Міністр закордонних справ Чо Хьон пояснював це, зокрема, відсутністю, на думку Сеула, належних кроків Києва для врегулювання суперечки.

Попри це, у південнокорейському МЗС запевнили, що принципова позиція країни щодо допомоги Україні залишається незмінною. Там наголосили, що Південна Корея й надалі підтримуватиме Україну як відповідальний член міжнародної спільноти.

Сибіга провів переговори з главою МЗС Південної Кореї

10 листопада міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся у Парижі зі своїм південнокорейським колегою Чо Хьоном. За підсумками переговорів український міністр наголосив на важливості відновлення повноцінної співпраці між державами.

«Ми заслуговуємо мати надзвичайно динамічний і високий рівень двосторонніх відносин із Південною Кореєю. Ми вдячні за підтримку нашої територіальної цілісності та суверенітету. Я переконаний, що перед нами подальша послідовність дій для остаточної нормалізації двосторонніх відносин», — заявив Сибіга.

Україна та Південна Корея: як розвивався дипломатичний конфлікт

Напруженість між Києвом і Сеулом виникла після оприлюднення інформації про передавання двох військовополонених із КНДР. Південна Корея заявила про порушення домовленості щодо нерозголошення, тоді як українська сторона заперечила існування такої угоди. На тлі суперечки через полонених КНДР Сеул відкликав посла, а відносини між країнами опинилися в центрі дипломатичного конфлікту.

У жовтні ситуація загострилася: після відкликання посла Південна Корея повідомила про виведення з України восьми співробітників дипломатичної місії. Міністр закордонних справ Чо Хьон попередив, що подальше загострення може призвести до серйозної кризи у двосторонніх відносинах. Водночас він запевняв, що підтримує контакт з Андрієм Сибігою задля врегулювання ситуації. Про різкий крок Сеула щодо дипломатичної місії стало відомо наприкінці жовтня.

Українська сторона зі свого боку наголошувала, що не зацікавлена в подальшій ескалації та продовжує переговори з Сеулом. Речник МЗС Георгій Тихий закликав не перебільшувати загрозу дипломатичної кризи й пояснював, що сторони працюють над врегулюванням розбіжностей через закриті канали. Україна повідомляла про переговори із Сеулом щодо нормалізації відносин ще до нинішньої зустрічі міністрів закордонних справ у Парижі.