Антени над Віднем: як Росія ховає розвідників за дипломатичними паспортами в серці Європи

23 жовтня Австрія вислала чотирьох російських дипломатів за підозрою у шпигунстві. Троє працювали в посольстві, четвертий – у місії Росії при ОБСЄ. У травні країну вже покинули троє інших: їх підозрювали в обслуговуванні тих самих антен. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

популярні відео

Мене в цій історії цікавлять не антени. Мене цікавить, як саме Австрія дійшла до рішення. Бо цей механізм можемо повторити й ми.

Як це сталося

У серпні незалежне російське видання "Проєкт" (колишнє "Агентство") склало офіційний список дипломатів, який опублікувало МЗС Австрії, з витоками з російських реєстраційних і податкових баз. Висновок: щонайменше 20 зі 117 співробітників російських місій у Відні мають ознаки зв'язку зі СЗР, ГРУ або ФСБ. Один зареєстрований у відомчій будівлі СЗР у Москві. Інший отримував дохід від військової частини, що відповідає Академії зовнішньої розвідки. Семеро таких людей – у місії при ОБСЄ, троє – у представництві при МАГАТЕ.

За кілька днів Міністерство оборони Австрії розіслало лист усім своїм працівникам і усім резервістам – це ще 23 тисячі людей. У листі – 21 ім'я з фотографіями і прохання: якщо хтось із цих людей виходив з вами на контакт, повідомте військову контррозвідку. За даними Profil, повідомлення справді надходили. Служби їх перевіряли, і частина підозр підтвердилася настільки, що трьох людей із того списку вислали.

Ланцюжок простий: журналісти знайшли, держава попросила людей пригадати, люди написали, служби перевірили, міністерство ухвалило рішення. Жодного кіношного героїзму. Просто робота, в якій беруть участь звичайні люди.

Навіщо Росії Відень

Відень – це ОБСЄ, ООН, МАГАТЕ, ОПЕК. За оцінкою австрійської розвідки, яку наводить The Insider, у російських представництвах у Відні працює близько 500 людей, якщо рахувати й технічний персонал. З весни 2022 року Австрія відмовила в акредитації приблизно 70 російським дипломатам, повідомляє Der Standard. І все одно Profil називає російське посольство у Відні найбільшим у Європі.

Для нас це не абстракція. У МАГАТЕ говорять про Запорізьку АЕС. В ОБСЄ сидітимуть ті, з ким колись обговорюватимуть безпеку після війни. Серед дипломатів при атомному агентстві "Проєкт" знайшов людину, зареєстровану на території центрального вузла спецзв'язку ГРУ. Після цього кожна кулуарна розмова про станцію – потенційні розвіддані.

Є й другий бік – політика. 8 листопада POLITICO разом із партнерами з мережі Axel Springer оприлюднили листування Яна Марсалека. Це колишній топменеджер Wirecard, який переховується від правосуддя з 2020 року. Британські прокурори кажуть, що тоді він жив у Москві й працював насамперед на ФСБ. У жовтні 2021 Марсалек писав Орліну Русеву, згодом засудженому у Британії за шпигунство, що "вони" "успішно повалили" канцлера Австрії Себастьяна Курца.

Незалежних доказів у документах немає. Марсалек міг просто хизуватися. Але австрійська поліція розслідує цю переписку у справі про підтримку іноземної розвідки і втручання в австрійську політику. А логіка показова: Москві не обов'язково створювати кризу самій. Їй досить вчасно підкинути паливо – і потім записати результат на свій рахунок.

Слабке місце

Австрійський закон досі карає передусім шпигунство проти самої Австрії. Проєкт закону, який має зробити злочином і розвідку проти інших держав та міжнародних організацій, уряд має ще з березня. Він застряг у суперечці про повноваження військових спецслужб. Поки його не ухвалили, розвідка проти третіх країн з австрійської території лишається сірою зоною – а серед цих "третіх країн" насамперед Україна.

Я десять років працюю в Україні проти гібридної війни і скажу просто: розвідник із дипломатичним паспортом через паркани не лазить. Він обідає, запрошує на конференції, дарує книжки, просить "коротку аналітичну записку" за гонорар. Тому захищатися від нього має не лише контррозвідка, а й кожен, кого він кличе на обід.

Як розпізнати "дипломатичний" підхід

Найчастіше цікавляться військовими на навчаннях за кордоном, посадовцями й експертами в міжнародних делегаціях, науковцями, енергетиками, журналістами, студентами.

Тривожні сигнали:

• "випадкове" знайомство на конференції, прийомі чи в спортзалі, яке надто швидко стає дружбою;
• інтерес не до вашої думки, а до вашої роботи: хто керівник, хто ще в делегації, які графіки, хто має доступ;
• пропозиція платного "консалтингу" або "короткої записки" від маловідомої фірми чи фонду;
• подарунки, оплачені поїздки, прохання зустрітися "без протоколу" і не казати колегам;
• розпитування про ваших родичів на окупованих територіях.

Що робити:

• не грайте в детектива і не обривайте контакт демонстративно. Запишіть ім'я, як людина представилася, номер, де і коли ви бачилися, що її цікавило;
• скажіть керівникові або службі безпеки своєї установи, якщо вона є;
• повідомте СБУ: чат-бот "Спали ФСБшника" t.me/spaly_fsb_bot або пошта callcenter@ssu.gov.ua — ці канали доступні з будь-якої країни. З України — гаряча лінія 1516 (безкоштовно) або 0 800 501 482;
• якщо ви вже щось передали потенційному шпигунові – заявіть самі. Кримінальний кодекс звільняє від відповідальності того, хто добровільно повідомив про свій зв'язок з іноземною спецслужбою (ч. 3 ст. 111, як пояснює СБУ);
• якщо бачите в мережі вкидання про "викритих шпигунів" без джерела – не поширюйте. Про цілеспрямовану дезінформацію можна написати Центру протидії дезінформації: cpd@rnbo.gov.ua.

Що пропоную

МЗС і посольствам – перед відрядженнями давати делегаціям короткий інструктаж про ризики, а після – коротке опитування: хто цікавився, чим саме. Особливо делегаціям у Відні.

Міноборони – так само інструктувати військових, які навчаються за кордоном. Австрія надіслала лист 23 тисячам резервістів. Це один день роботи.

Дипломатам – у кожній розмові з австрійськими колегами підтримувати законопроєкт, який зробить злочином розвідку проти третіх країн і міжнародних організацій. Україна тут – головна зацікавлена сторона.

Журналістам – продовжувати розслідування на кшталт "Проєкту". Відкриті дані дали Австрії більше, ніж роки дипломатичних нот.

Імунітет захищає дипломата від суду. Від пам'яті людей, з якими він обідав, імунітет не захищає. Саме ця пам'ять цього літа дала Австрії підстави, яких їй бракувало роками.