Коза Ностра і Друга світова: про що США змовилися з донами мафії заради висадки на Сицилії

Ця несподівана співпраця розпочалася з тотальної параної на нью-йоркських доках, а завершилася тріумфальною висадкою союзних військ на залитих кров'ю пляжах Сицилії. Історія про те, як італійські гангстери стали таємною зброєю Військово-морських сил США, досі залишається однією з найбільш здатних вразити й ретельно приховуваних сторінок ХХ століття. 24 Канал розповість про неї трохи докладніше.

Чому Військово-морські сили США благали про допомогу ув'язненого хрещеного батька?

Початок 1942 року став для США часом абсолютного жаху та вразливості. Німецькі підводні човни безкарно топили американські торгові судна просто біля східного узбережжя, а 9 лютого у порту Нью-Йорка за загадкових обставин спалахнув і перекинувся розкішний французький лайнер "Нормандія", який саме переобладнували для потреб армії. Управління військово-морської розвідки США (ONI) охопила паніка – адмірали були переконані, що доки кишать нацистськими шпигунами та диверсантами.

Проте офіційна влада була сліпою і глухою у портових лабіринтах, де діяли свої тіньові закони. Єдиною силою, яка мала абсолютний контроль над вантажниками, профспілками та узбережжям, була італо-американська мафія. І от капітан третього рангу Чарльз Гаффенден, офіцер військово-морської розвідки, ініціював надсекретну операцію Underworld ("Злочинний світ"). Через посередництво геніального фінансового махінатора Меєра Ланскі військові вийшли на головного архітектора американської організованої злочинності.

Мовилося про Чарльза "Лакі" Лучано – цей хрещений батько відбував багаторічне ув'язнення у суворій в'язниці Даннемора, тож коли уряд запропонував йому угоду, мафіозі погодився. Ба й справді, від тієї пропозиції неможливо було відмовитися – вона передбачала пом'якшення умов утримання та шанс на дострокове звільнення в обмін на повний захист портів від ворожої агентури. При тому Лучано одразу перевели до комфортнішої в'язниці Грейт-Медоу, куди офіцери розвідки приїздили на таємні консультації.

Наказ боса був миттєвим і зрозумілим. За одну ніч усі страйки на доках припинилися, підозрілі особи почали "зникати" або здаватися поліції, а тисячі портових вантажників перетворилися на пильну армію інформаторів ВМС США. Мафія закрила східне узбережжя на сталевий замок, показавши фантастичну ефективність. Але тут треба розуміти, що справжній масштаб тієї диявольської угоди мав розкритися роком пізніше та за тисячі кілометрів від Нью-Йорка.

Операції Underworld і Husky – як Лакі Лучано та мафія допомагали США перемогти нацистів: дивіться відео topsecret1829

Як сицилійські мафіозі перетворили криваву бійню на тріумфальний бліцкриг союзників?

У 1943 році британський прем'єр Вінстон Черчилль та американський президент Франклін Рузвельт затвердили план операції Husky ("Хаскі") – масштабного вторгнення на Сицилію, яка мала стати плацдармом для удару по фашистській Італії. Острів давно перетворили на неприступну фортецю, тож союзне командування готувалося до катастрофічних втрат. Але саме тоді американська розвідка знову звернулася до Лакі Лучано – військовим потрібна була топографічна інформація, контакти надійних людей та лояльність місцевого населення.

Для Коза Ностра це був шанс помститися Беніто Муссоліні, чий префект Чезаре Морі у 1920-х роках жорстоко репресував сицилійську мафію, загнавши її у підпілля. Тож Лучано та його соратники передали розвідці безцінні дані – імена лояльних мерів, карти прихованих бухт, розташування гарнізонів та паролі для зв'язку з місцевими донами. Коли 9 – 10 липня 1943 року 7-ма армія генерала Джорджа Паттона висадилася на сицилійський берег, їх зустрічав не лише шквальний вогонь, а й невидима підтримка місцевого криміналітету.

Легендарний сицилійський бос Калоджеро Віцціні (Дон Кало) особисто координував дії з американськими офіцерами. Завдяки впливу мафії цілі гарнізони італійських солдатів, що складалися з місцевих жителів, дезертували або здавалися без бою. Снайпери, які засіли в горах, раптово зникали, а дороги для американських танків розчищалися наче за помахом чарівної палички. Ось тому (серед інших причин, ясна річ, як-от загальна слабкість та деморалізація італійської армії) просування американських військ західною Сицилією стало справжнім бліцкригом, випередивши найоптимістичніші графіки командування.

Ціна цієї перемоги виявилася у певний спосіб парадоксальною. Союзний військовий уряд на окупованих територіях (AMGOT), шукаючи антифашистів для управління звільненими містами, масово призначав на посади мерів місцевих мафіозі, яких рекомендували американські гангстери – тобто армія США власними руками повернула для Коза Ностра абсолютну владу над Сицилією.

Щодо Лакі Лучано ж уряд США дотримав слова. У 1946 році губернатор Нью-Йорка Томас Дьюї (той самий прокурор, який колись засадив мафіозі за ґрати) підписав указ про його помилування з огляду на "неоціненні послуги, надані Військово-морським силам під час війни". Лучано депортували до Італії, де той прожив залишок життя як вільна людина. Загалом же – та історична угода стала класичним прикладом політичного прагматизму, коли у великій геополітичній грі межу між героями та злочинцями іноді стирають заради вищої мети.