Штрафний час ще не закінчився. Хто повертає Росію у світовий хокей

Україна 20 років чекала повернення до елітного дивізіону чемпіонату світу з хокею і нарешті виборола це право на льоду. Росія, яку відсторонили після повномасштабного вторгнення, домоглася права повернути свої збірні на міжнародні турніри через Спортивний арбітражний суд. І тепер може виявитися, що місце на чемпіонаті світу звільнять саме українці, аби туди потрапили росіяни.

30 жовтня суд у Лозанні (CAS) скасував рішення Міжнародної федерації хокею (IIHF) про недопуск російських команд до п'яти чемпіонатів світу 2027 року. Серед них чоловічий турнір у Німеччині, на який Україна кваліфікувалася вперше з 2007-го.

Після вердикту серед можливих варіантів називали виключення української збірної. Остаточного рішення немає, проте 8 листопада схожа загроза вже набула цілком конкретних обрисів на прикладі Норвегії.

Спортивний арбітражний суд у Лозанні скасував рішення IIHF про недопуск російських команд Getty Images

Норвезька федерація повідомила, що IIHF внесла Росію десятою командою до попередньої схеми молодіжного чемпіонату світу в Канаді. Норвегію, яка мала найнижчий посів, перевели до нижчого дивізіону. І хоч остаточного рішення щодо її участі ще немає, уже зрозуміло, що повернення росіян може позбавити місця команду, яка пройшла відбір.

Треба підкреслити, що суд не вимагав виключати Україну чи Норвегію, він лише зобов'язав переглянути недопуск росіян, залишивши IIHF вирішувати, як це зробити в уже сформованих турнірах. Росія наполягає на виконанні рішення, а IIHF мусить знайти спосіб не позбавити інших команд зароблених місць і не зірвати чемпіонати.

Читайте також : Двоє суддів CAS, які дозволили повернення російських хокеїстів, виступали на конференціях у Москві

Росія не чекала на зміну настроїв

За весь час війни російська федерація хокею не чекала, поки IIHF змінить позицію. Вона послідовно оскаржувала відсторонення, залучила міжнародну юридичну фірму Curtis і після перемоги в CAS офіційно подякувала Міністерству спорту та Олімпійському комітету Росії. 

Тобто Москва не приховує, що над поверненням збірних працювали разом юристи, спортивні керівники й державні структури.

Це помітно теж у керівництві федерації. Її президент Владислав Третьяк є депутатом Держдуми, правління очолює близький до Путіна бізнесмен Аркадій Ротенберг, а до керівництва входить міністр спорту Михайло Дегтярьов. Третьяк розповідав про давні контакти в IIHF, які воліє не афішувати. Це ще не доказ незаконного впливу, але зрозуміло, що російська федерація явно не веде боротьбу за повернення без підтримки держави.

Читайте також : Міністр спорту Словаччини підтримав повернення Росії у міжнародний хокей

Москва прагне повернути не просто окремих хокеїстів, а національну збірну з державною символікою та міжнародним статусом. Для Кремля хокей має політичне значення, а повернення в сезон 80-річчя радянського хокею стало б символічним здобутком. Тому Росія наполягає на реальній участі в чемпіонатах, незалежно від того, наскільки до неї готові суперники та організатори.

Рішення суду і відповідальність федерації

IIHF заявила, що не погоджується з вердиктом CAS, адже зміни в складі учасників потребують узгодження календарів, перевезень і заходів безпеки. Якщо IIHF вважає ризики реальними, вона повинна пояснити, як захистить від них інші збірні. Норвегію поставили під загрозу не через порушення регламенту, а через найнижчий посів серед учасників молодіжної еліти.

Збірна Норвегії U-20 https://x.com/norskishockey

Включивши Росію десятою командою, федерація фактично запропонувала звільнити місце норвежців. Це вже спосіб виконання рішення CAS, який обрала саме IIHF і за який вона повинна відповідати. Тим більше невідомо, які альтернативи розглядалися.

З іншої сторони 7 листопада IIHF залишила білоруські збірні поза молодіжним і чоловічим чемпіонатами 2027 року, врахувавши календарі, квитки та організаційну підготовку. Правова ситуація Білорусі інша, бо щодо Росії існує обов'язковий вердикт CAS.

Проте сама федерація визнає, що захист уже підготовлених турнірів має значення. Її відповідальність не закінчується формальним виконанням рішення суду.

Повернення, проти якого відмовляються грати

Поки IIHF шукає спосіб повернути Росію, дедалі більше хокейних збірних заявляють, що не вийдуть проти неї на лід. Чехія, Фінляндія, Данія, Швеція, Франція, Австрія, Норвегія та Латвія оголосили про відмову від таких матчів. 7 листопада Швейцарія повідомила, що її молодіжна збірна не гратиме з росіянами 27 грудня. Водночас швейцарці не відмовляються від чемпіонату, а лише від матчу з Росією.

Читайте також : Сім країн заявили про бойкот матчів з Росією на ЧС-2027

Російський міністр спорту Дегтярьов у відповідь заявив, що за такі відмови командам слід зараховувати технічні поразки 0:5. І сама ця вимога показує наступний етап російської кампанії.

Спершу Москва домоглася визнання свого права виступати, а тепер наполягає, щоб інші збірні прийняли наслідки її повернення або зазнали санкцій. Тепер юридична суперечка набуває безпосереднього впливу на результати турнірів.

Уряд Німеччини, яка прийматиме чоловічий чемпіонат 2027 року, 6 листопада повідомив, що вісім із шістнадцяти учасників готові бойкотувати матчі з Росією. Берлін уже обговорив ситуацію з німецькою федерацією, олімпійськими структурами та президентом IIHF. 

За оцінкою уряду, через відмови команд та позицію комерційних партнерів провести турнір за планом фактично неможливо. І тепер, рішення IIHF створює проблеми не лише командам, а й країні, яка має організувати чемпіонат.

Повернення Росії загрожує теж фінансуванню. Nokian Tyres припинить спонсорство чемпіонату 2027 року, якщо росіян допустять, Škoda перегляне свою підтримку, а AJ Products уже відмовилася від співпраці.

Логотип компанії AJ Products

Тож тепер IIHF повинна враховувати не лише вимоги Москви, а й витрати для організаторів та партнерів. Такі підтверджені ризики можуть стати аргументами для подальших рішень, хоч вони самі по собі вердикту не скасовують CAS.

Канада може не впустити російську збірну

Ще виразніше межі спортивного арбітражу видно на прикладі молодіжного чемпіонату, який розпочнеться 26 грудня в Едмонтоні та Ред-Дірі. 3 листопада уряд Канади підтвердив, що застосовуватиме міграційне законодавство для індивідуального недопуску спортсменів і посадовців, які приїздять представляти Росію та Білорусь під національними символами. 

Тобто суд може зобов'язати міжнародну хокейну федерацію допустити Росію, але не має повноважень примушувати Канаду видавати візи. І тепер заміна Норвегії в такому розкладі виглядає особливо суперечливо. Збірна, яка виборола право виступити, ризикує його втратити заради команди, яку держава-господарка наразі не готова приймати.

Позицію канадського прем'єра Марка Карні 6 листопада підтримав Вейн Грецкі, одна з найвпливовіших постатей світового хокею. Що додало спортивної ваги рішенню уряду Канади.

Український вплив, який треба об'єднати

Україні для захисту своєї участі варто залучити союзників. А їх є багато. Домінік Гашек, легендарний чеський воротар, вже давно закликає уряди законодавчо обмежувати офіційне російське представництво в хокеї. 

У Канаді колишні гравці НХЛ українського походження Вейн і Дейв Бабічі підтримують український дитячий хокей через Canadian Friends of Hockey in Ukraine. А у квітні 2025 року 31 українська організація США та Канади спільно звернулася до НХЛ проти співпраці з російською Континентальною хокейною лігою. Тож варто використовувати наявні зв'язки з північноамериканським хокейним середовищем для тиску на IIHF.

Читайте також : Ексклюзив Бідний: Збірна України має бути присутня на чемпіонаті світу з хокею

Українські інституції теж працюють. Федерація хокею України повідомляла про контакти приблизно з 35 національними федераціями. МЗС та Міністерство молоді та спорту підтримали країни, які відмовляються грати з Росією. Але тепер важливо оцінити чи здатні союзники спільно обґрунтувати необхідні обмеження перед IIHF.

Потрібна постійна співпраця української федерації з асоціаціями країн, що відмовляються грати проти Росії, та урядами Німеччини і Канади. Заяви про бойкот, візові обмеження, ризики для безпеки та спонсорські втрати слід зібрати в доказову позицію для IIHF. Тому що Гашек, Грецкі та українські громади допоможуть донести її до суспільства, але не замінять юридичної роботи.

Підсумовуючи, повторимо, що CAS не наказував виключати Україну з чемпіонату світу. Якщо IIHF ухвалить таке рішення, федерація повинна буде окремо пояснити, чому наслідки повернення Росії покладають на команду, яка здобула право участі на льоду. 

Штрафний час Росії ще не закінчився, бо не закінчилася війна. І міжнародному хокею доведеться відповісти, чому повернення однієї збірної може відбуватися коштом інших.

Тарас Мишляєв, Сергій Кулик