Земля йде з-під ніг: на Закарпатті росте гігантське провалля — що відбувається

На Закарпатті налічують понад три тисячі зсувів, а в Солотвині продовжує збільшуватися карстове провалля, діаметр якого вже перевищив 350 метрів. Науковець пояснив, чому виникають такі явища та чи можна запобігти їхньому поширенню.

Про це в етері Українського радіо Ужгород розповів декан географічного факультету Ужгородського університету Іван Калинич.

Чому в Солотвині утворюються величезні провалля

Іван Калинич спостерігає за ситуацією в Солотвині від 1983 року. За цей час розміри карстових проваль значно збільшилися. У 1980-х їхній діаметр становив 20–30 метрів, тоді як зараз найбільше провалля перевищує 350 метрів.

Науковець пояснив, що проблема пов’язана з колишнім видобутком солі. У 2000-х роках її видобування припинили, після чого шахти почало аварійно затоплювати. Вода розчиняла сіль, утворюючи на глибині від 80 до понад 200 метрів порожнини, куди обвалюється земля.

Ситуацію ускладнило порушення водовідведення. Навколо шахт раніше існувала мережа канав, облаштованих у 1919–1920-х роках. Однак після розпаювання земель власники деяких ділянок перекрили їх заїздами та містками. Через це вода перестала вільно стікати.

За словами Калинича, повністю усунути такі провалля практично неможливо. Водночас постійні дослідження за допомогою георадарів, електросейсморозвідки та супутникового моніторингу InSAR можуть допомогти стримати їхнє поширення і визначати місця майбутніх обвалів.

Окремо фахівець звернув увагу на ситуацію біля озера Кунігунда. Над ним розташоване сміттєзвалище, на території якого вже виник зсув. Дорога в цьому місці обвалилася, а відходи поступово сповзають у напрямку озер, хоча поки їх не досягли.

Де на Закарпатті найбільше зсувів

Найбільше зсувів спостерігають у районах Синевира, Колочави, Ясіні, а також у Рахівському та Тячівському районах.

Серед причин Калинич називає затяжні дощі, вирубування лісів, підрізання схилів та забудову берегів гірських річок і потічків. Через це можуть формуватися селеві потоки.

«Сель набагато страшніший за будь-який паводок, бо зносить усе на своєму шляху. Це важка маса», — додав науковець.

Додатковий вплив мають кліматичні зміни. Після тривалої посухи поверхня ґрунту гірше пропускає воду, а сильні опади посилюють ерозійні процеси. Ситуацію ускладнює і те, що шар гумусу в горах становить менш ніж 10 сантиметрів. Через рух техніки на таких ділянках можуть виникати ерозійні канави завглибшки до трьох метрів.

Небезпечними залишаються також окремі гірські туристичні маршрути й автомобільні дороги, де трапляються каменепади. Можливі ризики науковець відзначив і на полонині Руна, де під час будівництва доріг підрізали схил.

Як запобігти небезпечним зсувам

Для зменшення ризиків Калинич закликає дотримуватися правил забудови, не зводити споруди на схилах і в заплавах річок, а також зберігати ліси та висаджувати нові дерева.

Науковці Ужгородського університету вже подали грантову заявку на проєкт супутникового моніторингу зсувів. Зокрема, планують спостерігати за переміщенням ґрунту вздовж дороги на Самбір. Технологія дозволить фіксувати зміщення навіть на кілька сантиметрів. Результати розгляду заявки очікують у листопаді.

Якщо жителі помітили тріщини в землі, просідання ґрунту чи деформації поблизу будинків або доріг, науковець рекомендує повідомити про це місцеву громаду. Там мають підказати, куди звернутися далі.

Нагадаємо, у високогір’ї Карпат уже випав сніг. Вранці 27 жовтня на горі Піп Іван температура повітря опустилася до -4°C, а вершину частково припорошило.