Село-привид у Канаді: залишилися лише три родини, а церкву продали за 50 пенсів

Колись канадське селище Солсгірт був жвавою сільськогосподарською громадою з магазинами, залізничною станцією та двома церквами, а тепер це майже забуте поселення, де залишилися лише кілька родин. Як пише Daily Mail, моторошні фотографії показують, який вигляд нині має колись жваве село в провінції Манітоба. За даними станом на 2021 рік, там залишалося лише кілька домогосподарств.

"Колись це була жвава вулиця з підприємствами, будинками та мешканцями. Тепер у селі живуть лише три родини, якщо рахувати й мою", – розповів виданню Manitoba Co-Operator місцевий житель Гаррі Воркман.

Він повернувся до Солсгірта у 1962 році після смерті батька й працював у сільському господарстві. Проте протягом наступних десятиліть населення села поступово скорочувалося, доки там майже не залишилося людей.

Поселення розташоване вздовж автомагістралі Yellowhead Highway, на південь від національного парку Райдінг-Маунтін. Тут можна побачити покинуті будинки, зарослі сади та церкву, де календар досі показує вересень 2002 року. Здається, що час у цьому "селі-привиді" зупинився.

Спочатку село розташовувалося приблизно за шість миль (близько 9,7 км) на північ від нинішнього місця й називалося Тоддберн. Коли залізнична компанія змінила запланований маршрут колії, поселення перенесли.

"Усе містечко зібралося й рушило слідом за залізницею", – розповів фотограф Дейв Конлон, який зробив знімки занедбаного поселення.

У Солсгірті досі стоять кілька невикористовуваних будівель. Серед них – англіканська церква Святого Стефана, зведена у 1906 році. Нині будівля без догляду. Усередині досі залишилися релігійні книги, зокрема стара Оксфордська Біблія, що лежить на поверхні, вкритій червоною тканиною. На своїх місцях збереглися й дерев’яні церковні лави.

У селі також є українська греко-католицька церква Святого Духа, яку облаштували в колишній шкільній будівлі, що припинила роботу в 1958 році. Характерні куполи церкви власноруч виготовив місцевий тесля Майкл "Майк" Свістун. Він також виступав у цирку та свого часу демонстрував силу, позиціонуючись як найсильніша людина у світі.

Обидві церкви провели свої останні богослужіння у 2002 році з різницею лише в чотири місяці. Попрощатися з ними зібралися 50 нинішніх і колишніх парафіян. 

Англіканську церкву Святого Стефана продали Регіональному музею Прері-Маунтін усього за один канадський долар – приблизно 50 пенсів. Однак плани перенести будівлю так і не реалізували.

Українська греко-католицька церква Святого Духа зрештою перейшла до приватних покупців, які планували переобладнати її на житловий будинок. Проте історичні документи свідчать, що під час огляду об’єкта у 2016 році перебудову ще не завершили.

Деякі старі будинки Солсгірта майже повністю сховалися за деревами та травою заввишки до пояса. У кількох оселях досі залишаються особисті речі колишніх мешканців, йдеться у статті.

"В одному із занедбаних будинків на підлозі розкидана незвичайна колекція предметів. Старий телевізор стоїть над пральною машиною, а кімнату заповнюють фотографії в рамках, побутові речі та різноманітний мотлох. В іншому приміщенні височіє барвиста купа бейсболок", - розповіли журналісти.

Колись у Солсгірті були власні магазини та школа, однак із часом ці звичні для місцевих жителів заклади зникли. Нинішній вигляд села разюче відрізняється від того, яким його пам’ятають старожили. 

У минулому Солсгірт був жвавим пунктом уздовж залізничної лінії, де зупинялися потяги й вирувало життя. Занепад поселення відображає ширші зміни, які відбувалися в сільськогосподарських громадах Канади. Фермерські господарства ставали більшими, а родини дедалі частіше їздили до великих містечок за товарами та послугами. У результаті невеликі поселення, як-от Солсгірт, поступово втрачали мешканців і зникали з повсякденного життя, констатують автори.

Покинуті села України

Нагадаємо, на Чернігівщині є місце, яке дедалі більше нагадує декорації до постапокаліптичного фільму. Тут немає електрики та стабільного зв’язку, а старі хати поглинає ліс. Йдеться, про Новоселицю Ніжинського району – село неподалік кордону з Київською областю. Населений пункт фактично став безлюдним, там вражає абсолютна тиша. Навколо лише старі оселі та чагарники. Щоб підійти до подвір'їв, треба пробиратися крізь траву заввишки по коліна. 

Вас також можуть зацікавити новини:

• Пагорб Аттіли приховує нову загадку: з-під землі фіксують випромінювання
• Booking.com назвав недооцінені міста, які стануть популярними серед туристів у 2027 році
• Airbnb заборонила власникам житла змушувати гостей прибирати помешкання