У Дніпрі звичайний бордюр виявився надгробком польського шляхтича: що з'ясували історики

У Дніпрі понад столітній надгробок польського шляхтича Тадеуша Войтовича знайшли просто на узбіччі дороги — камінь роками використовували як бордюр. Виявилося, що пам'ятник походить зі старого міського кладовища, яке радянська влада знищила у 1930-х роках. Тепер історичну знахідку вдалося врятувати.

Про це повідомляє Суспільне.

9 листопада військові та ветерани 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади демонтували гранітний камінь на перехресті вулиць Кониського та Вишиваного й перевезли його до римо-католицького костелу.

Уперше на незвичайний бордюр звернув увагу місцевий краєзнавець ще 2020 року. Згодом дослідник Кирило Габор розшукав знахідку та зміг прочитати частково стертий напис.

Ким був чоловік, чий надгробок опинився на дорозі

З'ясувалося, що камінь належав Тадеушу Войтовичу — представнику польської шляхетської родини, який жив у Дніпрі (тоді – Катеринослав) понад сто років тому.

Чоловік працював на залізниці, брав участь у житті польської громади та 1905 року балотувався до міської думи. У місцевому католицькому костелі він одружився з француженкою.

Цікаво, що на надгробку збереглася дата народження, але немає дати смерті. За словами дослідника, це може означати, що заможний чоловік встановив пам'ятник ще за життя.

Подальша доля Войтовича залишається загадкою. Краєзнавці припускають, що він міг загинути під час революційних подій 1919 року, однак документальних підтверджень цього немає.

Як надгробок перетворився на дорожній бордюр

Історики пов'язують знахідку зі старим Катеринославським кладовищем, на місці якого сьогодні розташована «Дніпро-Арена».

Цвинтар існував від кінця XVIII століття. Там були родинні склепи та оздоблені пам'ятники, проте на початку 1930-х років радянська влада знищила кладовище. Після цього надгробні камені нерідко використовували повторно — для будівництва фундаментів, доріг і бордюрів. Написи на них збивали, щоб приховати первісне призначення.

Сліди навмисного пошкодження виявили й на пам'ятнику Войтовича.

«Видно, що напис знищували цілеспрямовано, тобто збили основну частину, нижні епітафії, збиті роки життя, смерті. Чудово, що не сильно пошкоджене ім'я», — розповів Кирило Габор.

На думку дослідників, знайдений камінь був лише частиною більшого надгробка. Інші його фрагменти можуть досі перебувати у фундаментах будівель або серед старого каміння.

Що тепер буде з історичною знахідкою

До порятунку пам'ятника долучилися військові, ветерани, краєзнавці, представники польської громади та Українського інституту національної пам'яті.

Надгробок перевезли до католицького костелу, парафіянином якого колись був Войтович. Роботи приурочили до Дня незалежності Польщі, який відзначають 11 листопада.

Тепер камінь залишатиметься на території храму, а історики продовжать шукати відомості про його власника.

Встановити справжнє місце поховання Войтовича, ймовірно, вже не вдасться. Проте дослідники сподіваються відновити більше подробиць його життя та зберегти пам'ять про польську громаду старого Катеринослава.

На Тернопільщині на приватному городі знайшли трипільське поселення

Нагадаємо, у селищі Гусятин на Тернопільщині археологи виявили фундамент житла трипільської культури. Знахідку зробили на приватному городі. Науковці припускають, що вона може бути частиною стародавнього поселення площею близько одного гектара.

Залишки житла знайшли ще торік, однак розкопки розпочали лише тепер. Поки дослідили фундамент однієї споруди. Щоб визначити кількість інших жител, необхідна геомагнітна розвідка, на яку наразі бракує коштів.

Поселення могло розташовуватися на мисі над річкою Збруч, захищеному з трьох боків урвищами та схилами. Археологи сподіваються знайти там оборонний рів і предмети стародавнього побуту.

Продовжити розкопки планують навесні 2027 року. Трипільська культура існувала у VI–III тисячоліттях до нашої ери та відома великими поселеннями, землеробством і розписною керамікою.

Раніше повідомлялось, що під час огляду пам’ятки трипільської культури біля села Мединя, що на Івано-Франківщині, науковці виявили чимало артефактів, вік яких перевищує п’ять тисячоліть. Їх знайшли на розораному полі в урочищах Лази та Чумали.