Переговори в Абу-Дабі зайшли у глухий кут: що насправді задумав Путін — політолог

Тристоронній формат переговорів в Абу-Дабі вичерпав свій потенціал для стратегічних рішень і зайшов у глухий кут — таку думку висловив політолог та журналіст Вадим Денисенко.

Експерт пише, що нинішні переговори лишаються дієвими лише для розв’язання гуманітарних питань.

Мирні переговори зайшли у глухий кут: що пише Вадим Денисенко

«Як і слід було чекати, переговори в Абу-Дабі закінчилися нічим. Я багато місяців підряд говорю, що в переговорному трикутнику США — Росія — Україна ми в абсолютному глухому куті. Цей трикутник треба залишити тільки для одного — для обміну полоненими. Як казав мені один із наших дипломатів часів Порошенка: єдина поступка, на яку йде Путін, — це обмін полоненими. Нічого не змінилося», — пише журналіст.

За його оцінкою, головний процес зараз розгортається між Кремлем та Євросоюзом довкола питання скасування санкцій. Москва розраховує на зміну політичного ландшафту в Європі, яка може підірвати фінансову підтримку України, та паралельно продовжує методично нищити українську інфраструктуру.

«Путін очікує, що після виборів у Франції настане розвал фінансової коаліції на підтримку України, а він за цей час знищить левову частку нашої інфраструктури. А потім можна і приступити до реальних переговорів».

Аналітик акцентує на необхідності перегляду формату переговорів. Також він написав, що очікувати реального прогресу від сьогоднішніх переговорів не варто.

Мирні переговори в Абу-Дабі — останні новини:

Нагадаємо, згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), Кремль намагається використати переговори щодо припинення війни в Україні для перегляду всієї системи безпеки в Європі.

Москва повернулася до вимог грудня 2021 року, наполягаючи на скороченні присутності НАТО в державах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року. За даними аналітиків, заява Сергія Лаврова та слова джерел у російській делегації свідчать про прагнення РФ зробити тему європейської архітектури безпеки головною, а припинення війни в Україні — лише одним із її пунктів.

Експерти наголошують, що ці вимоги дають Росії право вето на політику НАТО та суперечать позиції спецпосланця США Джареда Кушнера про збереження суверенітету держав і провідну роль Альянсу в обороні Європи. За оцінками ISW, тривала інформаційна кампанія Кремля про нібито загрозу з боку НАТО є лише виправданням агресії та спробою відновити контроль над колишніми радянськими державами, оскільки ні Альянс, ні Україна не становили реальної небезпеки для РФ.

Під час тристоронніх переговорів США — Україна — Росія в Абу-Дабі сторони домовилися про масштабний обмін полоненими, однак Москва знову відхилила пропозиції щодо перемир’я, наполягаючи на перегляді всієї системи європейської безпеки. За оцінкою аналітикині Марії Золкіної, Кремль намагається використати прагнення Дональда Трампа до зовнішньополітичних перемог та нав’язати американській адміністрації ідею «великої угоди».

Така угода фактично реалізує ультиматум РФ 2021 року щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року. Посилюють політичну невизначеність і зміна розкладу сил у Вашингтоні, де новообраний демократичний Конгрес затисне Білий дім у кут питаннями внутрішньої політики.

Хоча це послаблює позиції Трампа в очах Путіна та Сі Цзіньпіна, розраховувати на швидке відновлення американської військової допомоги Україні не варто. За словами експертки, демократи зосередяться на розслідуваннях дій Трампа та збереженні санкцій проти РФ, тоді як виділення нових пакетів підтримки можливе лише у разі складних компромісів навколо бюджету США.