Розпочався другий раунд переговорів в Абу-Дабі: перші заяви, Путін просуває нові ультиматуми — всі деталі (оновлюється)

Сьогодні, 11 листопада, триває другий день мирних переговорів про припинення війни в Україні за участю України, Росії та посередництва США. Мирні переговори стартують о 10:00 за київським часом. Вони проходять в Абу-Дабі, Об’єднаних Арабських Еміратах.

ТСН.ua оперативно повідомлятиме про перебіг переговорів та нові заяви.

Другий день мирних переговорів в Абу-Дабі

О 10:38 голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров повідомив про початок другого дня мирних переговорів в Абу-Дабі.

«Розпочинаємо другий переговорний день. Спочатку тристоронній формат разом зі США та Росією. Після цього проведемо окрему зустріч з європейськими партнерами. Працюємо», — пише Умєров.

Другий день мирних переговорів має розпочатися 11 листопада о 10:00 за київським часом.

Як Росія використовує переговори в Абу-Дабі

Головним здобутком першого раунду стала домовленість про масштабний обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» або «1500 на 1500». Водночас пропозиції України щодо енергетичного та чорноморського перемир’я залишилися без згоди Росії, оскільки голова російського МЗС Сергій Лавров знову наголосив на вимогах щодо нової архітектури безпеки в Європі з урахуванням інтересів Кремля.

На думку аналітикині Марії Золкіної, Москва намагається нав’язати США вимоги, які фактично дублюють ультиматум Кремля до НАТО від грудня 2021 року про повернення до кордонів 1997 року. Росія розраховує, що спецпредставник США Джаред Кушнер, який оформив ці ідеї у «п’ять основних принципів» безпекової взаємодії, залучить Білий дім до концепції великої угоди. При цьому поступки вимагатимуться не лише від України, а й від Європи.

Стратегічна мета Володимира Путіна полягає у розколі між США та Європою та внесенні суперечностей усередину європейського блоку. Створюючи ілюзію можливості великої угоди, Кремль затягує час і розраховує чужими руками поховати домовленості.

Ситуація для Дональда Трампа ускладнюється результатами виборів до Конгресу, де запрацює демократична більшість. Втрачаючи важелі у внутрішній політиці — зокрема щодо питань міграції, охорони здоров’я та освіти — Трамп стає більш вразливим у взаєминах із геополітичними опонентами та прагне досягти бодай псевдоуспіхів на зовнішньополітичній арені, чим і користується Путін.

Попри демократичну більшість у Конгресі, відновлення масштабних пакетів військової допомоги Україні залишається малоймовірним. Основні зусилля демократів будуть спрямовані на розслідування дій Трампа та захист санкційного режиму проти Росії. Нове фінансування для Києва можливе хіба що як предмет складних внутрішньополітичних торгів та бюджетних компромісів між Трампом і Конгресом.

Що пишуть європейські ЗМІ про переговори

Французьке видання Le Monde пише, що переговори в Абу-Дабі зайшли у глухий кут і поки не принесли результатів. Хоча Володимир Зеленський назвав дискусію «конструктивною», сторони не досягли відчутного прогресу за чотири години обговорень через категоричне неприйняття Москвою ідеї припинення вогню.

Водночас адміністрація Дональда Трампа позитивно оцінила сам факт проведення зустрічі, а держсекретар Марко Рубіо підкреслив виняткову роль США як єдиного посередника.

Американську сторону на переговорах представляли Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які просувають ідею економічної співпраці з РФ та створення нової архітектури європейської безпеки з урахуванням російських інтересів. Зокрема, обговорювалися угоди в енергетичному секторі, закупівля російського дизелю. Така риторика Вашингтона перегукується з прагненням Володимира Путіна послабити НАТО та відновити сферу впливу на території колишнього СРСР.

Підхід Білого дому викликав гостру критику серед американських демократів і політиків. Майбутній очільник комітету Сенату з міжнародних відносин Кріс Кунс та експерти зауважили, що переговірники Трампа можуть поспішати із закликами до миру через посилення контролю з боку Конгресу. Сенатор також закликав притягнути до відповідальності осіб, чиї дії послабили оборону України, зокрема Ілона Маска та очільника Пентагону Піта Гегсета.

Німеччина, Франція та Велика Британія висловили стурбованість тим, що США можуть піти на передчасні поступки Кремлю заради швидкої угоди. Коментуючи позицію США, український президент наголосив, що його головним завданням є захист інтересів України та залучення міжнародних союзників до переговорного процесу, а не намагання зробити американського президента щасливим.

Заяви Зеленського після першого дня переговорів

Нагадаємо, перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі між Україною, США та РФ президент Володимир Зеленський оцінив як конструктивний і змістовний. Ключовим досягненням першої сесії стала домовленість про майбутній масштабний обмін полоненими, процес узгодження якого очолив Кирило Буданов.

За даними ЗМІ, очільник української делегації вестиме діалог, зокрема, з представником ФСБ Дмитром Мінаєвим, підрозділ якого раніше стояв за організацією невдалого замаху на самого Буданова.

Очільник українського МЗС Андрій Сибіга передав партнерам пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі та енергетиці, визначивши ключовими пріоритетами Києва реальне припинення вогню, гарантії безпеки та організацію зустрічі президентів України та РФ.

Своєю чергою джерела в українській делегації категорично спростували чутки у ЗМІ про те, що американська сторона нібито пропонувала «картографічну хитрість» зі зміною адміністративних меж Донецької та Луганської областей задля формального «контролю» РФ над Донбасом.

Російська сторона продовжує висувати ультимативні умови для досягнення миру. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відкинув заклики Євросоюзу до негайного припинення вогню та заявив, що врегулювання війни можливе лише після узгодження нової глобальної архітектури безпеки. Водночас спецпредставник США Джаред Кушнер зазначив, що Кремль висловлює готовність до миру за певних умов, але водночас ставить під сумнів реальну готовність до цього України та Європи.

Що було під час першого дня переговорів в Абу-Дабі

Нагадаємо, 10 листопада в Абу-Дабі розпочалися дводенні тристоронні мирні переговори щодо закінчення війни за участю України, США та РФ, а також європейських партнерів. Українську делегацію очолили Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький.

Пріоритетами Києва визначено припинення бойових дій, надійні післявоєнні гарантії безпеки, економічне відновлення та розв’язання гуманітарних питань. Перед початком тристороннього етапу українська сторона провела координаційну зустріч із представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО, Єврокомісії та спецпосланцями США.

Перший день перемовин тривав близько чотирьох годин. Учасники обговорили гарантії безпеки для України, Європи та РФ, а також питання припинення бойових дій. Джерело в українській делегації заперечило інформацію про те, що американські переговірники нібито пропонували змінити адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Переговори відновляться вранці 11 листопада о 10:00 за київським часом.

Спецпредставник США Стів Віткофф за підсумками зустрічі союзників заявив про повне узгодження спільної позиції. Він наголосив, що будь-які майбутні домовленості мають поважати суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України, а також надавати їй дієві гарантії безпеки.

Президент України Володимир Зеленський обговорив перебіг перемовин із президентом Фінляндії Александром Стуббом, підкресливши налаштованість на деескалацію та реальний мир за умови аналогічної позиції РФ. Також розглядається можливість проведення зустрічі Зеленського зі спецпосланцями Дональда Трампа після завершення раунду в Абу-Дабі, зокрема, повідомлялося про можливий візит Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва та Москви.

Окрім України та США, на переговорах присутня російська делегація. Спостерігачі та представники української сторони зазначають, що попереду складна робота: Давид Арахамія заявив, що Україна очікує конкретних результатів скоріше від другого раунду перемовин, ніж від першого.