Птахи із Сибіру масово прилетіли в Україну: орнітолог пояснив незвичну міграцію

Цієї осені українці почали частіше помічати незвичних птахів, які прилетіли із Сибіру за тисячі кілометрів. У коментарі УНІАН орнітолог Віталій Грищенко розповів, чому ці птахи змушені залишати рідні ліси, як відрізнити їх від місцевих карпатських родичів і чому вони так близько підпускають до себе людей.

Цієї осені в Україні масово з’явилася горіхівка крапчаста із Сибіру - явище, яке буває раз на 8–10 років. Що таке ця "інвазія" птахів і чому вона трапляється саме зараз? Правда, що причина - неврожай кедрового насіння за Уралом і птахи змушені летіти за тисячі кілометрів?

Горіхівка - це вид птахів, який гніздиться в Україні переважно в Карпатах, а подекуди трапляється і на півночі Полісся. Однак є й північний підвид цього птаха, основний ареал якого охоплює Сибір і північний захід Європи. Наразі частина цих птахів перемістилася на територію України.

Відео дня

Орнітологи називають таку появу птахів інвазією - це нерегулярні міграції, під час яких птахи час від часу масово з’являються за межами звичного ареалу, пояснив дослідник. Наприклад, попередні такі появи горіхівок в Україні фіксували у 2018 та 2008 роках. Зазвичай птахи прилітають у другій половині осені - у жовтні, іноді наприкінці вересня.

"Інвазії таких птахів, як горіхівка чи шишкар ялиновий, пов’язані з масштабним неврожаєм основних кормових культур у місцях гніздування. Чому вона так і називається - "горіхівка"? Російською - це "кєдровка" - сама назва за себе говорить. Сибірська кедрова сосна, яку в народі називають сибірським кедром, - це основна кормова культура восени та взимку для цих птахів. А коли неврожай, вони змушені широко кочувати й шукати собі іншу їжу", - пояснив орнітолог.

Урожайність цих дерев змінюється циклічно, і саме від неї значною мірою залежить, чи вирушатимуть птахи на пошуки їжі в інші регіони. Якщо кілька років поспіль урожай насіння рясний, вони мають достатньо корму, краще виживають, а їхня чисельність зростає. Але після цього може настати рік, коли насіння майже не буде. Тоді їжі на всіх уже не вистачає, і птахи змушені залишати звичні місця проживання та летіти на південь і південний захід - іноді аж до Центральної та Західної Європи. Там вони можуть кочувати протягом зими й залишатися до весни, розповів експерт.

"Деякі навіть намагаються гніздитися на нових територіях, але на цьому все закінчується. Більшість із них гине, їх з’їдають хижаки, вони не повертаються назад. Тобто це призводить до зменшення популяції", - підсумував він.

Тому поява горіхівок в Україні приблизно раз на 8–10 років пов’язана з природними коливаннями врожайності, хоча точно передбачити час таких міграцій складно.

Що це за птах - горіхівка, як її впізнати, чому вона "довірлива" до людей і дозволяє підійти близько? І чи становить така далека мандрівка загрозу для самих птахів - чи виживуть вони тут узимку?

"Цей птах належить до родини воронових, тобто є родичем наших граків, ворон, сойок. Я ж кажу, у нас вони гніздяться в Карпатах, карпатський підвид - там вони постійно живуть, вони осілі, на зиму можуть відкочувати на трохи меншу висоту. А те, що птахи, які прилітають із Сибіру, не бояться людей, значною мірою пов’язано з тим, що вони змушені шукати їжу в нетипових місцях. У сибірській тайзі, де вони живуть у кедрових лісах, людей менше", - пояснив Грищенко.

У сибірській тайзі горіхівки помітно вирізняються на тлі інших птахів. За словами орнітолога, тайговий ліс зазвичай досить тихий, а от у кедрових насадженнях постійно чути різкі, скрипучі крики цих птахів.

Улітку вони живляться різноманітною їжею: комахами, ягодами, але наприкінці осені, коли комах уже майже немає, а ягоди стає важко знайти, основою їхнього раціону стає насіння кедрової сосни.

Цікаво, що горіхівки не лише їдять насіння, а й роблять запаси на майбутнє. Для цього в них є спеціальні під’язикові мішки, у які вони набирають кедрові горішки, а потім розносять їх і ховають у різних місцях - серед моху та лишайників або під пеньками. Згодом птахи повертаються до своїх схованок і дістають звідти їжу. Неторкані запаси, своєю чергою, допомагають поширювати кедрові ліси.

За зовнішнім виглядом розрізнити сибірську горіхівку та карпатську практично неможливо, каже орнітолог - для пересічної людини вони виглядають майже однаково.

"Це темно-сірий, чорнуватий птах із яскравими світлими плямами, особливо на хвості. У нього дуже характерний, різкий, металевий крик - жоден наш птах так не кричить. За розміром вони десь із галку чи сойку. Під час інвазії вони тримаються, як правило, невеликими групами - по два-три птахи, можуть бути й поодинці. Хоча іноді в літературі описані випадки, коли зустрічали цілі зграї, понад сотню птахів, але це унікальні випадки", - розповів Грищенко.

Визначити, що в Україну прилетіли саме північні, сибірські горіхівки, можна за напрямком їхнього переміщення. Перші появи зафіксували ще в другій половині вересня на північному сході України, зокрема на Чернігівщині та Київщині. Згодом птахи почали з’являтися дедалі південніше та південно-західніше.

Що стосується загрози під час перельоту, то, за словами орнітолога, горіхівки просто змушені залишати звичні місця проживання через нестачу їжі - вони кочують у пошуках корму, зупиняючись там, де можуть прогодуватися. Особливих труднощів через далекі перельоти, за словами науковця, у них немає.

До того ж горіхівки всеїдні: крім насіння, вони можуть живитися комахами, ягодами та дрібними тваринами, зокрема ящірками. А оскільки птахи прилітають із північних регіонів, для них переміщення на південь, де клімат м’якший, навіть полегшує зимівлю.

"Тобто вони цілком можуть тут виживати взимку, але інша справа, що вони потім уже не повертаються з тих чи інших причин: когось хижак з’їв, хтось не знайшов їжі, хтось у вікно влетів", - пояснив експерт.

Разом із горіхівками фіксують і шишкарів - теж інвазію. Чи пов’язані ці явища і чи є це сигналом якихось ширших змін у природі - клімату, стану сибірських лісів? Чи це просто природний цикл, що повторюється?

Шишкарі, як і горіхівки, також з’являються в Україні під час інвазій - вони гніздяться переважно в Карпатах, а подекуди - на півночі Полісся. Масові переміщення цих птахів, за словами орнітолога, також пов’язані з неврожаєм насіння на півночі та північному сході.

Він розповів, що шишкарів уже помічали в Києві, зокрема в міських зелених зонах, а також у Черкасах - зазвичай вони тримаються невеликими зграями. Орнітолог наголосив, що такі переміщення - цілком природне явище.

"Це природний процес, який повторюється з певною періодичністю. Щодо горіхівки - протягом останніх 30 років вони прилітали приблизно раз на 8–10 років, знову ж таки через неврожай рослин чи нестабільний урожай. Усі, хто має справу із садовими культурами, знають, що яблуня може родити два-три роки поспіль, а потім настане рік, коли врожаю геть не буде, - тут так само. А тим більше, що в Сибіру суворіший клімат - там усе значною мірою залежить від погоди, кліматичних змін тощо", - підсумував орнітолог.

довідка Віталій Грищенко Кандидат біологічний наук, старший науковий співробітник та заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника

Здобув освіту з відзнакою на кафедрі зоології хребетних Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1985). Працював на кафедрі зоології КНУ. Кандидат біологічних наук (1994, тема: «Фенологічні закономірності осінньої міграції птахів на території України»), старший науковий співробітник і заступник директора з наукової роботи заповідника, який з 2010 року входить до Інституту біології КНУ імені Тараса Шевченка.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Це не ворони: як називаються чорні птахи на українських вулицях
• Незвичайний гість із Кавказу: на Одещині помітили рідкісного богомола (відео)
• "Вона існує!": у Києві помітили рідкісну білу ворону, яка вже вивела потомство (фото)