Підтримка українських медіа — це внесок в інформаційну стійкість країни: Валерій Варениця, 1+1 media

В умовах повномасштабної війни рекламні інвестиції в українські медіа мають значення не лише для розвитку індустрії, а й для збереження стійкого національного інформаційного простору. Водночас через посилення російських атак на бізнес та інфраструктуру рекламний ринок України продовжує скорочуватися, а медіакомпанії стикаються з новими фінансовими викликами. Про важливість взаємної підтримки українського бізнесу та медіа, ситуацію на рекламному ринку й перспективи його відновлення розповів Валерій Варениця, комерційний директор 1+1 media, в інтерв’ю «Детектору медіа».

За його словами, в умовах економічної невизначеності та регулярних російських ударів рекламодавці змушені переглядати маркетингові бюджети. Проте скорочення витрат нерідко насамперед стосується українського телебачення, тоді як інвестиції в міжнародні цифрові платформи зберігаються довше. Це створює додаткові ризики для медіакомпаній, які забезпечують виробництво українського контенту та роботу професійних редакцій.

«Ми все це бачимо й розуміємо, адже живемо не у вакуумі, тому ми й запустили акцію: тим, хто постраждав, надаємо певну кількість безплатних виходів реклами, щоб хоча б якось їх підтримати. Ми намагаємося підтримувати всіх, хто цього потребує. Але, на жаль, зворотної підтримки ми інколи й не відчуваємо. Бо коли починають скорочувати рекламні бюджети, то телевізійні скорочують першими, а от рекламу на такому іноземному майданчику як YouTube — лише в 2—3 чергу, чим продовжують підтримувати іноземне медіа, забуваючи про локальні. І виходить, що український медійний бізнес залишається сам на сам із власними фінансовими проблемами», — зазначає Валерій Варениця.

Водночас українські медіа залишаються важливою частиною інформаційної стійкості держави. Вони забезпечують доступ до перевіреної інформації, висвітлюють суспільно важливі події та підтримують присутність українського контенту в інформаційному просторі. 

«...якщо закриється одна з трьох великих телегруп, то РНБО, не сумніваюся, буде засідати й вирішувати, що робити. Бо телебачення було, є й буде єдиним національним джерелом інформації, якому люди продовжують довіряти. Телебачення — це про довіру й перевірені факти. У соцмережі можна вкинути що завгодно. Телебачення більш відповідальне. Якщо воно зникне, то в держави будуть великі інформаційні виклики», — каже Валерій Варениця.

На його переконання, за таких умов взаємодія медіа та рекламодавців має бути двосторонньою: підтримуючи українські компанії, медіа також потребують відповідального ставлення рекламодавців до розподілу маркетингових інвестицій.

Рекламний ринок продовжує скорочуватися

За оцінкою Валерія Варениці, з вересня рекламний ринок скорочується швидше, ніж очікувалося. Наразі падіння рекламного ринку відносно минулого року становить близько 8–9%. Водночас у вересні–листопаді скорочення може сягнути 20–22% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Якщо негативна динаміка збережеться, за підсумками 2026 року річне падіння може становити 12–13%.Серед причин — посилення російських атак, порушення логістики та скорочення маркетингових бюджетів. 

«Реклама швидко падає. Але потім, хоч і повільно, відновлюється», — резюмує комерційний директор 1+1 media.

Попри складні прогнози, Валерій Варениця наголошує, що український медіабізнес уже має значний досвід роботи в кризових умовах — від масштабного падіння рекламного ринку у 2022 році до блекаутів, скорочення телеперегляду та змін у цифровому споживанні контенту.

Цей досвід допомагає медіакомпаніям адаптуватися, переглядати бізнес-моделі та знаходити нові можливості для розвитку.

**Більше про стійкість українського медіабізнесу, ситуацію на рекламному ринку та нові інструменти вимірювання аудиторії — у повному інтерв’ю Валерія Варениці для «Детектора медіа».