Люди зможуть розмовляти із птахами: учені наблизилися до розшифрування їхньої мови

Науковці застосовують штучний інтелект (ШІ), щоб досліджувати та розшифровувати звуки зебрових амадин - невеликих, дуже соціальних співочих птахів, які мешкають в Австралії. Як повідомляє Newsweek, вони використовують різноманітні звукові сигнали для спілкування між собою. Дослідження потенційно може стати кроком до налагодження двосторонньої комунікації між людьми і тваринами.

Зазначається, що наукова співробітниця кафедри нейронаук Каліфорнійського університету в Берклі Джулі Елі понад десять років вивчає способи спілкування зебрових амадин. Її дослідження допомогли визначити близько 11 типів звукових сигналів, за допомогою яких птахи передають одне одному інформацію про голод, небезпеку та соціальні конфлікти, а також встановлюють контакт і підтримують зв'язки з іншими особинами.

Експерименти показали, що зеброві амадини розрізняють ці 11 типів сигналів не лише за звучанням, а й за їхнім значенням. Птахи частіше плутали сигнали зі схожим змістом, ніж ті, що просто мали подібне звучання. Це свідчить про те, що амадини розуміють значення різних звуків, а не просто розпізнають їхні акустичні особливості, йдеться у статті.

"Якщо різні типи сигналів мають для птахів чітко відмінне значення, вони дуже добре розрізняють їх, навіть коли за звучанням вони досить схожі", - розповіла Елі виданню UC Berkeley News. 

За її словами, характер помилок птахів свідчить про наявність у них "ментального уявлення про значення" власних сигналів. Ці результати можуть стати важливою основою для майбутнього налагодження двостороннього спілкування між людьми та тваринами.

Чи зможуть люди розмовляти із птахами

Якщо дослідникам вдасться достовірно встановити значення конкретних звукових сигналів птахів, технології, зокрема штучний інтелект, зможуть допомогти розпізнавати їх. У перспективі це дасть змогу відтворювати звуки, які птахи розумітимуть, і потенційно забезпечить двостороннє спілкування між людьми і тваринами.

Хоча до такого прориву ще далеко, дослідження вже отримало визнання завдяки своєму потенціалу. Елі стала лауреаткою премії Coller Dolittle Prize 2026 року за досягнення в галузі двосторонньої міжвидової комунікації. Відзнаку присудили за її роботу з розшифрування вокалізацій зебрових амадин.

Щорічна премія в розмірі 100 тисяч доларів відзначає дослідження, які можуть допомогти науковцям створити технології для спілкування з тваринами.

Як використовували штучний інтелект

Елі разом з колегами поєднали результати більш ніж десятирічних спостережень за поведінкою птахів із методами машинного навчання та штучного інтелекту. Це дозволило розподілити різні звуки зебрових амадин на категорії та фактично створити словник їхніх "основних слів". Після цього науковці перевірили, чи мають ці категорії зрозуміле значення для самих птахів.

За інформацією Каліфорнійського університету в Берклі, Елі вдалося створити аудіословник, який пов'язує конкретні типи сигналів із такими значеннями, як голод, тривога, небезпека та потреба встановити контакт. Потім дослідниця перевірила цей словник за допомогою експериментів, під час яких птахів винагороджували за правильне виконання завдань із класифікації звукових сигналів.

Водночас з'ясувалося, що хоча штучний інтелект може розрізняти звуки за їхніми акустичними характеристиками, самі птахи, схоже, розуміють їхній зміст. Наприклад, ШІ може визначити відмінності між двома сигналами за висотою тону або ритмом. Однак реакції зебрових амадин свідчать, що вони реагують також на значення звуків – зокрема, чи йдеться про небезпеку, голод або потребу в соціальному контакті.

Це означає, що одного лише штучного інтелекту недостатньо, аби зрозуміти, про що спілкуються птахи. Важливу роль відіграють спостереження за їхньою поведінкою. Щоб встановити значення конкретного сигналу, науковцям потрібно враховувати, за яких обставин птах його видає, що відбувається навколо та як на цей звук реагують інші особини.

Поки що штучний інтелект допомагає дослідникам аналізувати комунікацію птахів, яку людям раніше було складно зрозуміти. Однак докази того, що самі птахи розподіляють звукові сигнали за їхнім значенням, можуть наблизити науковців до амбітнішої мети – не лише розуміти тварин, а й навчитися відповідати їм їхньою мовою.

Інші відкриття вчених про тварин

Нагадаємо, вчені досліджують незвичайну будову панцира жука-броненосця, який здатний витримувати наїзд автівки. Йшлося, що цей безкрилий жук завдовжки близько двох сантиметрів мешкає на заході США. Його особливість – надзвичайно міцний екзоскелет, дві частини якого з'єднані між собою за принципом пазла, що дозволяє рівномірно розподіляти навантаження та запобігає руйнуванню панцира. Природний захист цієї може стати основою для нових інженерних рішень, зокрема під час виробництва та ремонту літаків.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Тектонічний розворот: учені відкрили, як Африка щороку зсуває Іспанію та Португалію
• NASA шукає людей, які працюватимуть і житимуть на Місяці
• У масштабному похованні віком 2000 років знайшли унікальні скарби