Танення льоду може запустити незворотні зміни на планеті: чим загрожує перевищення порогу 1,5°C
Навіть якщо людству вдасться згодом знизити температуру на планеті, наслідки надмірного потепління для льодовиків, океанів і вічної мерзлоти можуть зберігатися століттями.
Глобальне потепління вище 1,5°C може на століття змінити льодовики та океани / © Reuters
Глобальне потепління понад 1,5°C може спричинити масштабні й подекуди незворотні зміни у кріосфері Землі — частині планети, де вода перебуває у твердому стані. Під загрозою опиняються льодовикові щити, гірські льодовики, морський лід, сніговий покрив і вічна мерзлота. Про це йдеться у двох звітах, підготовлених за участю Міжнародної ініціативи з питань клімату кріосфери (ICCI) та Програми ООН з довкілля (UNEP), які оприлюднили 2 листопада 2026 року.
Про висновки дослідників пише IFLScience.
Чому перевищення 1,5°C загрожує льодовикам
Учені розглянули наслідки перевищення цільового показника Паризької кліматичної угоди — обмеження довгострокового глобального потепління до 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем. У звітах наголошується: що вищою буде температура і що довше вона залишатиметься над цим порогом, то масштабнішими можуть стати втрати льоду.
Обидва документи — State of the Cryosphere 2026: The Cost of Overshoot та Overshoot and the Cryosphere: Averting Global Meltdown — описують ризики для полярних льодовикових щитів, гірських льодовиків, морського льоду та мерзлоти. Їх підготували за участю десятків науковців, які досліджують полярні й гірські регіони.
Наслідки вже відчутні у гірських районах. Наприклад, у регіоні Гіндукуш-Гімалаї за нинішньої кліматичної політики льодовики можуть зберегти лише 41% своєї теперішньої маси. За умови обмеження потепління до 1,5°C цей показник міг би становити 83%, йдеться у звіті.
Танення льоду може змінити океанічні течії
Тала вода, що потрапляє до Світового океану, впливає на його властивості та циркуляцію. Науковців непокоїть, зокрема, Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (AMOC) — масштабна система течій, яка переносить тепло між тропічними та північними широтами.
За сценарію потепління на 3°C ця система може повністю зупинитися ще до 2100 року. Це, застерігають автори звітів, здатне серйозно змінити розподіл температур і погодні умови в різних частинах світу.
Ще одна небезпека пов’язана з таненням вічної мерзлоти. Коли промерзлі ґрунти відтаюють, вони вивільняють парникові гази, зокрема вуглекислий газ і метан, які раніше були накопичені в них. Це може додатково посилювати глобальне потепління.
Чи допоможе повернення до позначки 1,5°C
Автори звітів наголошують, що навіть повернення глобальної температури нижче 1,5°C не обов’язково збереже кріосферу в її нинішньому стані. Для відносної стабільності замерзлих регіонів упродовж наступних століть може знадобитися потепління приблизно на 1°C або навіть нижче.
Водночас дослідники вважають, що масштаби втрат ще можна обмежити. Для цього необхідно якомога швидше скорочувати викиди парникових газів, розвивати відновлювану енергетику, підвищувати енергоефективність, зменшувати викиди метану та чорного вуглецю і припиняти знищення лісів. У звіті ICCI також наголошується на необхідності повернути глобальну температуру нижче 1,5°C якомога швидше.
Публікація звітів відбулася напередодні кліматичної конференції ООН COP31, яка пройде в Анталії, Туреччина, від 9 до 20 листопада 2026 року. Одним із ключових питань для учасників саміту стане те, як обмежити перевищення кліматичної цілі та зменшити його наслідки.
Танення льоду вже змінює гірські регіони
У високогірній Азії льодовики є важливим джерелом води для великих річкових систем, від яких залежать сотні мільйонів людей. Науковці фіксують, що льодовики Гімалаїв і Тибетського нагір’я тануть швидше, ніж вважалося раніше: зміни температури та інших кліматичних показників прискорюють втрату їхньої маси.
У європейських горах потепління небезпечне не лише для льодовиків, а й для вічної мерзлоти. Вона раніше скріплювала гірські породи, але через її відтавання схили стають нестабільними, а кам’яні обвали частішають. За оцінками дослідників, на Монблані вдесятеро збільшиться кількість значних обвалів.
Окрему загрозу становить танення антарктичного льодовика Твейтса, який називають льодовиком Судного дня. Він уже забезпечує близько 4% глобального підвищення рівня моря, а нові розрахунки показують, що його внесок до кінця століття може бути більшим, ніж передбачали попередні моделі.
