У Європі помітили рідкісну "сиву" синицю: така трапляється одна на 30 тисяч

У невеликому селі на півночі Угорщини до пташиної годівниці почала прилітати велика синиця з незвичним забарвленням. Місцева фотографка природи Тімеа Панні Мішкольці зняла її на камеру і з'ясувала, що має справу з рідкісною генетичною особливістю, повідомляє видання Sokszínű Vidék.

Як розповіла жінка, незвичну пташку вона вперше побачила тиждень тому. Синиця саме купалася в поїлці, тож мокре пір'я спершу могло ввести в оману. Та вже за кілька днів птаха знову навідалася до саду, цього разу шукала поживу на землі, і сумнівів не залишилося.

"Тоді вже було чітко видно, що вона справді інша, ніж її родичі", – зазначила Мішкольці.

За її словами, блискуча чорна "шапочка", якою зазвичай вирізняються великі синиці, у цієї пташки стала сірувато-білою, наче її припорошило інеєм або вона посивіла. Крила світліші, ніж мали б бути, а на хвості добре помітні чисто білі ділянки. Водночас оливково-зелена спинка залишилася звичного кольору. Саме це, як пояснює авторка знімків, підтверджує, що йдеться про частковий лейцизм.

Лейцизм – це стан, коли в пір'ї бракує пігменту, через що птах частково або повністю біліє. Його нерідко плутають з альбінізмом, проте очі, дзьобик і лапки в таких птахів залишаються нормального кольору, без червонястого відтінку.

Як йдеться в матеріалі, серед диких птахів лейцизм трапляється значно частіше, ніж справжній альбінізм. Проте не в усіх видів однаково. Його набагато частіше фіксують у дроздів чорних, воронових чи горобців хатніх, а от у великих синиць він рідкісний. Загалом, за оцінками, шанс народитися з лейцистичним або альбіністичним оперенням у дикій природі становить приблизно 1 до 30 тисяч.

"Дуже щасливим був той момент, коли вдалося задокументувати це на фото, адже на кілька десятків тисяч звичайно забарвлених особин припадає лише один такий особливий екземпляр", – поділилася фотографка.

У великих синиць лейцизм може проявлятися по-різному, розповідається у публікації. Частіше трапляється частковий, коли на крилах чи голові з'являються окремі білі плями, а решта тіла має звичайний колір. Значно рідше буває повний лейцизм. Тоді пташка стає кремовою, блідо-сірою чи навіть білосніжною, а її характерний візерунок ледь проступає, наче примарний відбиток.

Таким птахам непросто вижити. Світле пір'я робить їх помітнішою здобиччю для хижаків, зокрема яструбів малих і котів. До того ж знебарвлене пір'я слабше за структурою і швидше зношується.

Ще одна проблема пов'язана з пошуком пари. Під час годування родичі спокійно приймають таких синиць, але в шлюбний період ті можуть опинитися в програшному становищі. Колір і малюнок оперення, наприклад ширина чорної смуги на череві самців чи яскравість жовтого, підказують потенційному партнерові, наскільки птах здоровий і сильний. Якщо ж пір'я біле чи плямисте, ці сигнали губляться, і знайти пару стає складніше.

Екологія України

Раніше ми писали, що в нацпарку "Тузлівські лимани" на Одещині фотопастка зафіксувала грицика великого. Цього кулика у 2015 році за підсумками всенародного голосування визнали національним птахом Нідерландів, а на його честь навіть назвали астероїд 8765 Limosa.

А в Чорнобильському заповіднику науковці помітили журавлів сірих, занесених до Червоної книги України. У шлюбний період ці птахи співають дуетом, причому самець і самка видають звуки різної висоти, а гучним голосом журавель завдячує довгій трахеї, частково згорнутій петлями всередині грудини.

Вас також можуть зацікавити новини:

• До 5 тисяч гривень за гусака: чоловік на Хмельниччині вирощує незвичайних птахів
• У 1968 році мільйони білок раптово рушили через США: причину зрозуміли тільки зараз
• У Польщі знайшли величезний білий гриб вагою понад 2,5 кг (фото)