Як правильно поминати рідних у Дмитрівську суботу: традиції, молитви та суворі заборони

Поминальний день передує дню пам'яті святого великомученика Димитрія Солунського. У церковній традиції субота присвячена молитві за спочилих, а в українській народній культурі з нею пов’язували осіннє вшанування предків, родинні поминки та добрі справи на згадку про тих, кого вже немає поруч.

Як поминати померлих у Дмитрівську суботу

Головна традиція цього дня – молитва за спочилих. Віряни відвідують храм, беруть участь у заупокійному богослужінні та подають імена померлих рідних для поминання. За можливості також відвідують кладовище, прибирають могили й моляться за упокій близьких.

У народній традиції українці збиралися за родинним столом, згадували предків і розповідали про них молодшим членам сім’ї. В окремих регіонах існував звичай залишати частину страв на ніч на покуті, вірячи, що померлі родичі можуть завітати до своєї домівки.

Яку молитву читати за померлих

У Дмитрівську суботу можна прочитати молитву за упокій душ померлих або звернутися до Бога своїми словами, згадавши близьких на ім’я. Наприклад: "Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх і прости їм усі провини вільні й невільні". Також можна попросити священника помолитися за померлих під час богослужіння.

Також є один момент – у церкві не подають в записках і не згадують на панахидах людей, які не були хрещені в православній церкві. За цих померлих родичах моляться вдома власною молитвою.

Що не можна робити у Дмитрівську батьківську суботу

Цього дня не варто перетворювати поминальну трапезу на гучне застілля з надмірним вживанням алкоголю, сваритися, лихословити чи ображати близьких. Водночас твердження, що категорично заборонено прибирати, прати або виконувати хатню роботу, не належать до загальних церковних правил.

Не обов’язково залишати їжу на могилах або виконувати певні обряди, щоб ушанувати померлих. Найважливіше – помолитися за спочилих, згадати їх із любов’ю та, за можливості, зробити добру справу на їхню пам’ять.

До речі, до Дня Димитрія Солунського незаміжні дівчата мали б знайти собі коханого. На цей рахунок у давнину навіть була цікава приказка.