Від кривавого бунту до світового телехіта: як Марк Пос вигадав шоу "Зрадники"

Як трагедія XVII століття перетворилася на шоу, яке збирає мільйонні аудиторії у світі та Україні, – розкаже 24 Канал.

До чого тут корабель "Батавія"?

Історія почалася задовго до телебачення. Восени 1628 року торговельний корабель "Батавія" вирушив із Нідерландів до Ост-Індії. На борту були:

• моряки,
• солдати,
• пасажири,
• коштовний вантаж.

Під час подорожі Єронімус Корнелісз і капітан Аріан Якобсз почали готувати заколот та шукати спільників. Однак раніше, ніж змовники встигли здійснити задум, сталася катастрофа: 4 червня 1629 року судно налетіло на риф біля західного узбережжя Австралії.

Люди, які врятувалися, опинилися на невеликих островах. Частина командування вирушила по допомогу, а Корнелісз залишився й почав захоплювати владу. Кораблетроща стала початком нової трагедії – переслідувань і масових убивств серед уцілілих.

Саме розповідь про людей, які потребували одне одного, але не знали, кому довіряти, захопила Марка Поса. В інтерв'ю British GQ він згадував, що придбав книжку про цю історію 2014 року. Продюсер побачив у ній основу психологічного експерименту: як поводитиметься група, якщо всередині є таємні змовники?

Чому "Зрадників" спочатку хотіли знімати на кораблі?

Перші два роки розробки проєкт називався The Mutineers – "Бунтівники". Пос планував розмістити учасників на кораблі, зберігши зв'язок із реальною історією. Однак така постановка була надто дорогою, тому місце дії змінили на замок.

Над форматом Пос працював разом із креативним продюсером Яспером Гоогендоорном. Зрештою історичний задум перетворився на гру, у якій учасники разом заробляють призові гроші, але мають різні приховані цілі. "Вірні" намагаються викрити "зрадників", а ті – залишитися непоміченими й усунути суперників.

Скільки разів телеканали відмовляли Марку Посу?

Дорога до прем'єри тривала роками. За словами Поса, він 5 років пропонував формат нідерландським мовникам і презентував його приблизно 40 – 50 разів. Деякі керівники вже реагували на чергову зустріч словами на кшталт: "Тільки не "Зрадники" знову". Така кількість спроб та відмов добре показує, наскільки складно було переконати телебачення ризикнути.

Перший сезон нідерландського De Verraders зрештою вийшов на RTL 4 у березні 2021 року. За даними виробників, його частка серед глядачів віком 25 – 54 роки становила 43%, а серед аудиторії 16 – 24 років – 50%. Формат, який так довго не знаходив покупця, швидко привернув міжнародну увагу.

Наскільки популярними "Зрадники" стали у світі?

У лютому 2026 року дистриб'ютор All3Media International повідомив: локальні версії "Зрадників" замовили вже 40 країн. Серед нових ринків були:

• Індонезія,
• Сербія,
• Мальта,
• Словаччина,
• Естонія.

Масштаб успіху помітний і за переглядами. Фінал першого британського сезону The Celebrity Traitors у 2025 році зібрав близько 15 мільйонів глядачів з урахуванням перегляду протягом семи днів. Американська версія на Peacock за неповний місяць після прем'єри четвертого сезону накопичила 3,2 мільярда хвилин перегляду.

До популярності додалися професійні нагороди. Різні адаптації здобули:

• Emmy,
• BAFTA,
• Rose d'Or.

Уже на початку 2026 року дистриб'ютор повідомляв про вісім Emmy і дві BAFTA серед відзнак франшизи.

Як "Зрадників" зустріли в Україні?

Українська адаптація стартувала на SWEET.TV 31 жовтня 2025 року. Ведучим став актор Олексій Гнатковський, а місцем зйомок – палац Шенборнів на Закарпатті.

Важливо! Як знімали шоу "Зрадники" та чому воно важливе для України зараз – в інтерв'ю 24 Каналу розповів ведучий та актор Олексій Гнатковський.

За словами маркетинг-директорки SWEET.TV Марини Русак, до червня 2026 року перший сезон набрав понад 12 мільйонів переглядів і став найуспішнішим оригінальним проєктом платформи.

Це заявлений показник переглядів, а не кількість унікальних глядачів. Успіх отримав продовження: другий сезон вийшов 17 вересня 2026 року, а його фінал відбувся 12 листопада.

Так історія, яку Марк Пос роками намагався продати телеканалам, знайшла свою аудиторію й в Україні. Її головне запитання залишилося тим самим, що й у задумі продюсера: кому можна довіряти, коли зрадник сидить поруч?