Росіяни влаштували моторошне полювання на тракториста, який рятував рідне село: шокувальна історія Сергія Олексюка

Він не тримав у руках зброї, але понад чотири роки рятував рідну Вищетарасівку від щоденної небезпеки. Це село на Дніпропетровщині розташоване на самісінькому березі Каховського водосховища, за кілька кілометрів від ворога. З літа 2022 року воно перебуває під постійними обстрілами. Його житель — Сергій Олексюк працював трактористом, однак узявся розміновувати ворожі дрони, які не здетонували. Він зміг знешкодити та передати нашим військовим близько тисячі безпілотників.

Як загинув народний сапер і чому односельці ініціюють представлення його до державної нагороди — у репортажі кореспондентки ТСН Анастасії Невірної.

Тракторист, який став народним сапером

Сергію було 49 років, він мав дружину та двох синів. Усе життя працював трактористом, а від початку повномасштабного вторгнення став для односельців ще й народним сапером — знешкоджував дрони.

Марина Петровська, в.о. старости Вищетарасівки: «Де тільки він знав, де тільки він бачив, надходила якась інформація — усе було прибрано його руками. Думаю, десь до 1000 штук він прибрав з нашої землі цього залізяччя».

Рідні, колеги та вдячні односельці, щоб згадати Сергія, зібралися біля алеї пам’яті захисників України, бо для них він — справжній герой. Чоловік сам навчився розміновувати дрони, привозив їх бійцям, і вони летіли назад по ворогу.

Микола Прокопенко, брат загиблого: «Він дуже спілкувався з нашими військовими: десь щось навчився, подивився, з ними виїздив неодноразово».

А ще Сергій першим приходив на допомогу односельцям, у чиї будинки прилітало. А щоб евакуювати тіла загиблих, їхав туди, куди інші не наважувалися.

Микола Прокопенко, брат загиблого: «Не було такої хатини, де б розбили, щоб він не прийшов на ці руйнування, дах не перекрив, не допоміг. Його й просити не треба було».

Ангеліна Кравцова, мешканка Вищетарасівки: «Нашу бабусю вбив ворожий дрон… Ми не знали, що робити, і тут як нізвідки з’явився Сергій. Поїхали ми на місце трагедії — я, тато і він — забирати бабусю».

Жнива під вогнем та полювання на народного сапера

Цьогорічні жнива були надскладними, розповідає колега Сергія. Гектари полів ворог просто спалив, полював на техніку та людей.

Сергій Бородкін, колега загиблого: «Було таке, що ми по п’ять-сім разів на день вистрибували з комбайнів, бігали, ховалися в посадку. Згорів трактор у нас там… Сергій до останнього свого дня робив цю справу».

Хлібороби, окрім дороги, пильно стежили ще й за детектором дронів. Часто намагалися обкосити ділянки, що вже палали, аби зупинити вогонь. Коли ж знаходили безпілотник посеред пшениці, вже традиційно кликали Сергія.

Сергій Бородкін, колега загиблого: «У нас навіть прийнято так уже було: хтось на полі щось знайшов, зв’язку немає, приїхали, кажуть: „Передайте Сергію Івановичу, що треба поїхати забрати“».

Ворог уже намагався вбити народного сапера — раніше влучив у його автівку, але тоді Сергій вцілів. А в середині жовтня окупанти вгатили по чоловікові під час роботи на полі. Один безпілотник вдарив у трактор і вигнав Сергія назовні, а інший — наздогнав.

Сергій Бородкін, колега загиблого: «Біля культиватора один… А він, я так думаю, просто не встиг забігти в укриття».

Село без захисту та клопотання про державну нагороду

Хто тепер рятуватиме село від нерозірваних безпілотників — місцеві не знають, адже відповідні служби сюди майже не їдуть через небезпеку.

Олена Апросяненко, директорка Вищетарасівського ліцею: «Два тижні тому прилетів дрон на наш заклад. Один дрон розірвався, інший залишився нерозірваним… І цей дрон досі так і лежить».

У Вищетарасівці нині геть нестерпні умови: немає світла, газу, зв’язку, а на носі зима. Попри це, мешканці не забувають про Сергія та клопочуть, щоб його подвиг визнали на державному рівні.

Марина Петровська, в.о. старости Вищетарасівки: «Ми хочемо все ж таки ініціювати його нагородження посмертно державною нагородою. Можливо, це буде орден „За мужність“».

Із понад трьох тисяч людей зараз у Вищетарасівці залишилося менше трьохсот. Серед них були Сергій та його літня мати. Дружину з дітьми він вивіз у безпечніше місце, а сам не їхав, бо до останнього вірив: життя обов’язково повернеться в його рідне село, і з усіх сил намагався зробити його безпечнішим.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 12:00 НОВИНИ 28 ЖОВТНЯ! 30 ГОДИН ТИШІ В ОЛЕШКАХ! Нові переговори в АБУ-ДАБІ!