Чому ми забуваємо, навіщо зайшли до кімнати: науковці пояснили ефект дверей

Знайома ситуація: ви збираєтеся зробити щось термінове й важливе, але коли заходите до іншої кімнати, то відразу забуваєте, що саме хотіли. Кілька секунд безпорадності, крок назад у попередню кімнату — і осяяння. Науковці розповіли, чому так стається. Психологи заспокоюють: це не перші ознаки склерозу чи проблеми з пам’яттю, а цілком природна робота нашого мозку.

Про це пише Egészség Kalauz.

Зайшли до кімнати та забули, що хотіли: чому так відбувається

Науковці називають це «ефектом дверного отвору». Головна причина такої забудькуватості полягає в тому, що людський мозок сприймає реальність не як безперервний фільм, а як нарізку з окремих епізодів. Для цього він створює так звані «моделі подій» — ментальні карти, які допомагають орієнтуватися в тому, що відбувається просто зараз.

Коли людина проходить крізь двері, для мозку це спрацьовує як сигнальна ракетка: поточна ситуація завершена, час створювати нову модель події. У цей момент інформація, пов’язана з попереднім приміщенням, тимчасово «архівується» й стає важкодоступною.

Ефект дверного отвору (doorway effect) — це такий феномен пам’яті, коли зміна середовища, наприклад, прохід крізь двері, ускладнює пригадування попередніх намірів, пояснюють дослідники.

Вперше серйозно вивчати цей феномен взялися 2006 року психологи Ґабріель Радванський та Девід Коупленд. Вони змусили піддослідних виконувати завдання з предметами у віртуальному просторі. З’ясувалося, що щойно учасники проходили крізь двері в нову віртуальну кімнату, вони гірше пригадували деталі попередніх дій. 2011 року ці результати підтвердилися і в реальних експериментах.

Утім, 2021 року австралійські науковці провели серію з чотирьох масштабних тестів та дещо уточнили картину. Виявилося, що самі по собі двері — не єдиний «винуватець» такої забудькуватості.

Ефект проявляється на повну лише тоді, коли робоча пам’ять людини вже перевантажена. Якщо ви йдете по телефон, але паралельно обмірковуєте робочий звіт, згадуєте про прання та плануєте вечерю, перетин порогу стає останньою краплею для вашої уваги. Вона просто не витримує конкуренції з новими зоровими та слуховими стимулами нової кімнати.

Існує міф, що такі збої притаманні лише людям похилого віку. Проте дослідження 2015 року, де порівнювали молодих і піддослідних старшого віку, показало, що прохід крізь двері збиває з пантелику абсолютно всіх.

Водночас частота таких випадків суттєво зростає під впливом певних чинників:

• хронічна втома та недосипання

• тривалий стрес та емоційне виснаження

• режим багатозадачності та постійні перемикання між купою справ

Цікаво, що повернутися в попередню кімнату дійсно часто допомагає. У таких випадках спрацьовує контекстно-залежна пам’ять, коли знайомі деталі інтер’єру виступають як «підказки», що розблоковують забутий намір. Хоча вчені застерігають, що цей метод працює не в 100% випадків.

Коли через забудькуватість варто йти до лікаря

Повністю позбутися такої забудькуватості неможливо, але є способи, як зменшити її ймовірність. Насамперед проговорюйте те, що збираєтеся зробити, вголос. Фокусуйтеся на одній конкретній справі та не перевантажуйте себе. Якщо забули, що хотіли зробити, згадайте, який останній рух чи предмет був у ваших руках перед виходом.

Поодинока забудькуватість є абсолютною нормою. Проте якщо вона стає регулярною, ви постійно ставите однакові запитання, втрачаєте орієнтацію у знайомих місцях або помічаєте різкі зміни в поведінці — варто звернутися до лікаря.

Причинами можуть бути дефіцит вітамінів, проблеми з щитоподібною залозою, побічна дія ліків або депресія. Якщо ж забудькуватість виникла раптово й супроводжується порушенням мовлення чи слабкістю — це привід для негайного виклику швидкої.

В усіх інших випадках втрата думки на порозі — це лише доказ того, як гнучко та динамічно ваш мозок підлаштовується під навколишній світ.

Як зберегти пам’ять: що потрібно їсти

Нагадаємо, що, згідно з дослідженням за участю людей понад 55 років, регулярне вживання яєць пов’язане з повільнішим погіршенням когнітивних функцій, особливо в жінок.

Науковці наголошують на статистичному зв’язку, а не доведеній причинно-наслідковій залежності. Користь для мозку та організму пояснюється наявністю холіну, вітамінів B12, A, D, E, K, антиоксидантів, білка та інших речовин, які підтримують роботу нервової системи, м’язову масу та відчуття ситості.

Здоровим людям рекомендовано вживати до семи яєць на тиждень, готуючи їх будь-яким зручним способом — варити, смажити чи додавати до страв. Водночас експерти нагадують, що яйця не є гарантованим засобом запобігання деменції, а лише частиною збалансованого раціону.