Тварини по всьому світу вимушено змінюють поведінку: що стало причиною

Шум від автомобілів, літаків, суден та іншої людської діяльності впливає на дику природу на всіх континентах. Через постійний акустичний тиск тварини змінюють поведінку, витрачають більше енергії на пошук їжі, уникають звичних місць проживання та частіше гинуть.

Про це йдеться в матеріалі видання New Scientist, присвяченому глобальному впливу шумового забруднення.

Шум впливає на більшість досліджених видів

Масштабний метааналіз, опублікований у журналі Science, охопив 214 експериментальних досліджень 177 видів тварин на шести континентах. Науковці встановили, що шумове забруднення змінило принаймні одну фізіологічну, пов’язану з розвитком або поведінкову характеристику у 80% досліджених видів.

За словами дослідників із Королівського університету в Белфасті Гансйорга Кунца та Рувена Шмідта, негативний вплив шуму зафіксували в усіх типах середовищ існування — як на суші, так і у воді.

Особливо помітні наслідки для тварин, які залежать від звуку під час полювання та спілкування. Наприклад, кажани під впливом фонового шуму витрачають більше енергії, але менш успішно ловлять здобич. Шум суднових двигунів заважає комунікації китів і дельфінів та може дезорієнтувати морських мешканців.

Загалом, за результатами аналізу, хижакам доводиться працювати у 2,5 раза інтенсивніше, щоб упіймати на чверть менше здобичі.

Тварини залишають звичні місця проживання

Шумове забруднення змушує диких тварин уникати галасливих територій, через що скорочується доступний їм простір для життя та пошуку їжі. Дельфіни, зокрема, намагаються триматися подалі від шумних узбереж, а кажани можуть оминати дороги навіть після завершення гучних заходів, наприклад мотоциклетних ралі.

Дослідники також зафіксували значне зростання смертності тварин у районах із високим рівнем шуму. У середньому цей показник був на 138% вищим. Причини загибелі можуть бути різними: від фізичних ушкоджень через підводні вибухи під час розвідки нафтових і газових родовищ до поступового виснаження через невдале полювання та нестачу їжі.

Водночас науковці застерігають, що окремі види можуть отримувати короткострокову вигоду від шуму. Наприклад, деяким хижакам легше полювати, коли людський галас виганяє потенційну здобич зі схованок. Проте загалом такі зміни порушують природний баланс екосистем.

До чого закликають науковці

Дослідники наголошують, що охорона природи має передбачати не лише збереження лісів, водойм та інших фізичних середовищ існування, а й захист їхнього природного акустичного середовища.

Серед можливих заходів — обмеження руху транспорту в заповідних зонах, зміна маршрутів літаків, запровадження норм шуму для суден та іншої діяльності в морських природоохоронних територіях.

Допомогти можуть і нові технології. Електромобілі, електричні човни та пороми створюють менше шуму, ніж транспорт із традиційними двигунами, а отже, можуть зменшити навантаження на дику природу.

Показовим прикладом того, як швидко тварини реагують на зменшення шуму, стала пандемія COVID-19. За словами океанолога Карлоса Дуарте, під час карантинних обмежень рівень шумового забруднення в океанах знизився приблизно на 20%. Тоді морських тварин частіше помічали поблизу жвавих судноплавних маршрутів і міських узбереж, а в містах стало виразніше чути спів птахів.

На відміну від багатьох інших видів забруднення, шум зникає практично одразу після припинення джерела його виникнення. «Щойно шум припиняється, тварини одразу повертають собі свої споконвічні території та домівки», — зазначив Дуарте.

Нагадаємо, на Львівщині камери оптичного спостереження і фотопастки прикордонників фіксують усе більше різноманітних диких тварин неподалік державного кордону. Звірі активно блукають лісами, щоб добре наїстися перед зимою.