Кінець світу вже завтра?: звідки взялася ця дата і що говорять науковці про моторошний прогноз

Дослідження, опубліковане в одному з найавторитетніших наукових журналів світу понад 60 років тому, передбачало, що 13 листопада 2026 року людство досягне критичної чисельності й фактично знищить саме себе. Однак професор історії Алан Макечерн пояснив, чому цей похмурий прогноз не справдиться, і закликав не панікувати напередодні нібито «кінця світу».

Про це пише Daily Mail.

Звідки взялася дата кінця світу

У 1960 році журнал Science опублікував статтю під назвою «Судний день: п’ятниця, 13 листопада 2026 року нашої ери». Її авторами були австрійсько-американський професор і фахівець із кібернетики Гайнц фон Ферстер та двоє його студентів — Патриція Мора й Лоуренс Аміот.

Науковці використали дані про зростання населення Землі за попередні дві тисячі років і дійшли висновку, що до зазначеної дати чисельність людства наблизиться до нескінченності. За їхнім прогнозом, перенаселення призведе до катастрофічних наслідків.

«Наші праправнуки не помруть з голоду. Їх розчавить на смерть», — йшлося у статті.

Попри незвичайну назву та радикальний висновок, робота здобула широку популярність і згодом неодноразово згадувалася в навчальних матеріалах із генетики, екології та демографії.

Чому прогноз не справдився

Професор історії Західного університету Алан Макечерн у статті для видання The Conversation пояснив, що головна проблема прогнозу полягає у використанні застарілих демографічних даних. Зокрема, глобальний рівень народжуваності за останні десятиліття суттєво знизився.

За словами науковця, приблизно до 1993 року чисельність населення Землі ще відповідала передбаченій авторами моделі, але згодом почала відставати від прогнозованих показників. Нині світова народжуваність становить трохи менше половини рівня 1960 року.

«Ймовірно, у п’ятницю, 13 листопада, ми всі не прокинемося „розчавленими на смерть“», — заспокоїв Макечерн.

Він також звернув увагу на незвичайну біографічну деталь: провідний автор дослідження Гайнц фон Ферстер свого часу був сценічним фокусником. На думку професора, це могло вплинути на спосіб подачі наукової роботи, яка поєднала серйозні розрахунки з провокаційним заголовком і несподіваним висновком.

Макечерн порівняв структуру статті з класичним фокусом: спочатку автори створили очікування, потім здивували аудиторію незвичайним поворотом, а фіналом привернули увагу до реальної проблеми перенаселення. Саме завдяки такому поєднанню наукової аргументації та ефектної подачі публікація й запам’яталася.

Яке значення прогнозу 1960 року

Водночас професор епідеміології інфекційних захворювань Единбурзького університету Марк Вулгаус вважає, що історія з прогнозом 1960 року має важливе значення і для сучасної науки.

Він наголошує, що хоча чергове передбачення кінця світу, найімовірніше, не справдиться, людство й надалі стикається з глобальними загрозами. Серед них — ризик нових пандемій та інші небезпеки, щодо яких науковці висловлюють серйозне занепокоєння.

Вулгаус застерігає, що наукові прогнози минулого, зокрема щодо демографічної катастрофи, нерідко виявлялися такими ж ненадійними, як і давні пророцтва містиків. Тому дослідникам важливо враховувати попередні помилки та не видавати припущення за беззаперечні передбачення.

За його словами, дата 13 листопада 2026 року має стати приводом для наукової спільноти замислитися над необхідністю більшої скромності у прогнозах. Сумніви щодо передбачень катастроф, наголошує професор, є проявом належної обачності, яку відповідальні науковці повинні вітати.

Нагадаємо, раніше південноафриканський пастор Джошуа Млакела, який раніше спричинив паніку прогнозами про близький кінець світу, виступив із новою заявою про дату біблійного Вознесіння.