Російський дроновий терор породив новий психічний синдром серед українців: медики шокували наслідками

Нав’язлива тривога, панічні стани та відчуття безсилля — українці дедалі частіше звертаються до лікарів із симптомами психічних розладів. Свій стан пацієнти пов’язують із виснаженням і посиленням російських атак.

Так у медиків з'явився новий термін — «дронофобія». Що це за синдром і як його позбутися — кореспондентка ТСН Наталія Ткачук спілкувалася з тими, хто переживає подібні стани, та фахівцями, які допомагають із ними справлятися.

Приліт під час онлайн-уроку: захисна реакція та нові страхи

Це відео розлетілося соцмережами: звичайна київська квартира, молода дівчина спілкується по відеозв'язку, як раптом розмову перериває вибух від влучання російського дрона.

Єлизавета Мовчан, вебдизайнерка: «Воно в моменті відчувалося начебто у фільмі, в бойовику. Тобто начебто скло ззаду розлітається, але я усвідомлюю, що я жива — ну, тобто руки цілі, все ціле... Я дивлюся, що край будинку горить, усе у вогні й усе в диму».

Єлизаветі Мовчан — 24 роки. Вона вебдизайнерка і того вечора вела онлайн-урок. Її учні стали свідками того, як російський безпілотник поцілив у двір житлового комплексу. Унаслідок того удару 12 жовтня двоє людей, які в цей час були на вулиці, загинули, ще семеро дістали поранення.

Ліза живе на восьмому поверсі постраждалого будинку. Вікно, біля якого вона сиділа, дивом вціліло і не посипалося на неї.

Єлизавета Мовчан, вебдизайнерка: «Мені здається, врятувало те, що було відкрито вікно... І так як я забігла у ванну, я думала далі Zoom продовжувати, хоча люди казали: "Ні, Лізо, тобі треба заспокоїтися". Але в моменті я це не сильно усвідомлювала, і тому це виглядало начебто дуже емоційно, начебто я щаслива, але це було не так — тобто мене дуже теж трусило».

Посмішка була захисною реакцією на стрес, пояснює дівчина. Раніше до тривог і вибухів Ліза ставилася спокійно, але цього разу приліт уперше стався так близько. І після цього на такі випадки вона почала реагувати інакше.

Єлизавета Мовчан, вебдизайнерка: «Я більше стала насторожена. Піднявся рівень тривожності... До того я якось сприймала: це десь далеко, це не біля мене, зі мною таке не може статися...»

«Дронофобія»: чому виникає страх і хто на нього страждає

Війна і постійна небезпека провокують нові виклики для нашої психіки. Тривога, панічні стани та відчуття безсилля: за даними ВООЗ, у 2026 році близько 10 мільйонів українців мають високий ризик виникнення або вже живуть із різними формами психічних розладів. Але за допомогою звертається лише кожен п’ятий.

Євген Скрипник, психіатр: «Багато українців зараз страждають на дронофобію. Тобто в них виникає серцебиття, виникає постійна тривога, може бути порушення сну, десь вони там чують дзижчання — одразу виникає у них паніка, переживання, хвилювання».

Страх і специфічна реакція психіки на безпілотні літальні апарати — так медики пояснюють дронофобію. Саме так спочатку у військових шпиталях почали називати певні психічні розлади у бійців, які переживали постійну загрозу FPV-дронів на фронті. Але дедалі частіше з подібними станами звертаються і цивільні, причому подразниками можуть бути не лише БПЛА.

Олександр Устенко, потерпілий внаслідок російської атаки: «Найважче — це собі зізнатися, що маєш таку проблему, ну й ще людям, які тебе оточують, теж вголос про це проговорити».

Так упродовж року впоратися самотужки з панічними атаками намагався й Олександр Устенко. У червні минулого року в його будинок на Відрадному прилетіла російська ракета.

Олександр Устенко, потерпілий внаслідок російської атаки: «Завалилася стеля, засипала сина молодшого... Після цього я став відчувати, що якось не дуже звично реагую саме на ракетну небезпеку. Мене починало трусити, коли я бачив, що там летять ракети, і не міг зарадити собі».

З посиленням російського дронового терору по Києву та збільшенням балістичних ударів, каже Олександр, його психічний стан погіршувався.

Олександр Устенко, потерпілий внаслідок російської атаки: «Довів себе до того, що майже три доби був без сну... Після цього вирішив звернутися до лікаря».

Чоловік уже місяць працює з психологом та приймає медичні препарати, які прописав лікар-психіатр. Це допомагає в моменти тривоги легше переживати панічні стани, зокрема завдяки спеціальним вправам.

Як впоратися з панічною атакою та де отримати допомогу

Фахівці радять використовувати прості та дієві техніки самодопомоги під час сильних нападів тривоги.

Марина Діденко, психологиня: «Якщо ми говоримо про панічну атаку або про сильну тривогу і ви відчуваєте фізіологічний вплив, ви можете спробувати подихати. Зараз багато в інтернеті технік, наприклад, квадратного дихання або повільний вдих, швидкий видих чи навпаки. Ви можете зробити певні дії для себе, знайти 5 предметів навколо: що я можу побачити, що можу почути, що можу понюхати, що можу відчути на смак, що можу тактильно відчути».

Якщо ж панічні стани повторюються і внутрішня тривога заважає жити, виходити з дому чи займатися буденними справами — це ознака того, що потрібно звертатися до фахівців. Сьогодні в Україні можна отримати безкоштовну психологічну допомогу.

Ірина Микичак, радниця міністра охорони здоровʼя України: «Усі фахівці первинної ланки сьогодні мають базову підготовку з психологічної підтримки. Це першочергово мова йде про сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів. Що важливо — ці лікарі знають, куди далі скерувати».

За девʼять місяців цього року за допомогою до свого лікаря звернулися понад 143 тисячі українців. Найчастіше пацієнти скаржилися на відчуття тривоги, нервозності та напруження, порушення сну, емоційне виснаження, труднощі з концентрацією, а також гостру реакцію на стрес. У складніших випадках можна звертатися до Центрів ментального здоров’я: нині в Україні працюють 210 таких закладів.

Олександр Устенко, потерпілий внаслідок російської атаки: «Раджу всім, хто має такі самі проблеми, не чекати, а звертатися до спеціалістів, тому що полегшення дійсно є».

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Переговори в Абу-Дабі: що відомо? Київ у заторах через мости | ТСН 20:00 10 ЛИСТОПАД