Через стрибок інфляції в Україні проіндексують зарплати: кому і скільки грошей додадуть уже у листопаді

У листопаді в гаманцях українців трохи побільшає грошей — через високу інфляцію роботодавці зобов’язані індексувати зарплати працівників. Це передбачено кількома законодавчими актами і стосується як бюджетників, так і тих, хто працює у приватному секторі. Кому і на скільки підвищать заробітки, а кому не підвищать і з яких причин — розібрався сайт ТСН.ua. Спойлер: розбагатіти не вдасться.

Законодавче підґрунтя: чи обов’язково індексувати?

Обов’язок проводити індексацію доходів найманих працівників закріплено у Кодексі законів про працю України (КЗпП, ст. 95), законі «Про оплату праці» (ст. 33), законі «Про індексацію грошових доходів населення», нарешті у законі про держбюджет на 2026 рік. Механізм індексації прописано у постанові Уряду №1078 від 17 липня 2003 року. Головна мета цього механізму — частково компенсувати людям подорожчання продуктів, ліків та послуг.

Важлива особливість 2026 року: статтею 41 закону про держбюджет на цей рік було повністю обнулено попередню індексацію. Обчислення індексу споживчих цін почалося з нуля з січня.

За роз’ясненнями Міністерства соціальної політики, січень є базовим місяцем, з якого починаються розрахунки. Інфляція за січень не враховується, бо з 1 січня 2026 року відбулося планове підвищення мінімальної зарплати до 8647 грн та посадових окладів за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС). Зокрема, оклад 1-го, найнижчого, розряду зріс до 3470 грн (+275 грн). Тому відлік знецінення грошей починається з лютого. При цьому право на додаткові гроші виникає не одразу, а через місяць після того, як Держслужба статистики офіційно опублікує індекс інфляції. Перерахунок відбувається, якщо індекс інфляції після базового місяця перевищив 103%, тобто ціни зросли у середньому на 3%. Тобто фактично зарплати індексують через два місяці після зростання цін на 3% і більше.

Перша індексація зарплат у поточному році відбулася у червні, хоча, за офіційними щомісячними даними Держстатистики, інфляція за лютий-квітень склала 104,2% (ціни зросли на 4,2%). Цей індекс опубліковано у травні, а доплати працівники отримали у червні. Доплати залишались незмінними протягом червня-серпня, бо ціни за цей час зросли лише на 1,2%.

У вересні інфляція різко прискорилась і склала 102,1%. Якщо перемножити її з літнім ростом, виходить 103,3%. Цей індекс оприлюднили у жовтні, отже у листопаді суми доплат зростуть ще на 3,3%.

Що "на кишені»

На жаль, ті, хто, має солідну зарплату і, можливо, розраховує, що у листопаді вона збільшиться на кілька тисяч, будуть розчаровані. Бо за законом, підвищується не вся зарплата, а лише її частина, у розмірі прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних. Він дорівнює «аж» 3328 грн на місяць. Відповідно, 3,3% від ПМ становить… 109,82 грн брутто і 84,56 грн після вирахування 23% податків (18% податок на доходи фізичних осіб та 5% військовий збір). Не густо, вистачить на дві хлібини або на філіжанку кави з тістечком.

Втім, для тих, хто отримує мінімальну зарплату, це, зокрема, технічні працівники бюджетної сфери (прибиральниці, гардеробниці, двірники, кур’єри тощо) навіть така надбавка значуща. Згідно зі ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці», індексація нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати. Якщо додати попередню індексацію за ріст цін з лютого по червень, яка склала 139,78 грн (на руки 107,63 грн), то нова сума нарахування становить: 3328 грн × 7,6% = 252,93 грн (на руки 194,75 грн щомісячно).

Приклад розрахунку для 1-го тарифного розряду у листопаді 2026 року:

• Посадовий оклад: 3470 грн.

• Доплата до рівня мінімальної зарплати: 8647 — 3470 = 5177 грн

• Індексація (понад мінімалку): 252,93 грн.

• Всього нараховано: 8647 + 252,93 = 8899,93 грн

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський пояснив, чому індексація така мізерна.

«Нагадаю: закон „Про індексацію грошових доходів населення“ приймала Верховна Рада Української РСР у липні 1991 року, ще до незалежності України. Закон давно застарів, хоча у нього внесено безліч правок. Через війну і складну ситуацію в країні нема можливості його замінити новим законом, який відповідав би європейським стандартам, — говорить Андрій Забловський. — Чому індексують прожитковий мінімум (ПМ), а не мінімальну зарплату? Поняття прожмінімуму з’явилося у 2000 році, до того діяв термін „мінімальний споживчий бюджет“. ПМ у 2000 році дорівнював 287,63 грн, а мінімальна зарплата лише 118 грн, тому індексували більшу суму. Нині ПМ для працездатних у 2,6 рази менший за мінімальну зарплату, але в закон зміни не внесено, індексують, як і раніше, прожмінімум. Ще один чинник — економічний, коштів на індексацію ПМ наразі потрібно набагато менше, для держбюджету це важливо».

Як «затискають» індексацію

Але навіть навіть доплату «на каву» отримають далеко не всі. Якщо у бюджетній сфері все прозоро: індексація виплачується за рахунок економії фонду зарплати (коли є вакансії) або додаткових асигнувань з державного чи місцевих бюджетів, то у приватному секторі роботодавець має чимало засобів, аби «затиснути» індексацію.

Комерційні фірми, наприклад, масово використовують цілком легальний бухгалтерський прийом під назвою «рокіровка». За законом, якщо роботодавець у місяці виникнення індексації або раніше піднімає працівнику посадовий оклад на суму, яка перекриває цю саму індексацію, обов’язок платити «інфляційні» гроші зникає, а місяць підвищення окладу стає для працівника новим базовим.

Як працює схема.
У червні мала бути обов’язкова індексація 139,78 грн. Керівник приватної фірми видає наказ: підняти оклад працівнику на 140 грн, але одночасно на 140 грн зменшити його щомісячну премію, яка виплачується на розсуд директора.

Результат: працівник на руки отримує ті самі гроші, що й місяцем раніше. Однак червень став для нього базовим місяцем, попередня інфляція анульована, і в поточному листопаді такий працівник отримає 0 грн індексації, адже його новий особистий ланцюжок інфляції (за липень-вересень) склав лише 102,5% і не дотягнув до порогу 103%.

Втім, на думку Андрія Забловського, збільшення офіційного окладу навіть за рахунок зменшення премії — це невелий, але плюс. Премія сьогодні вона є, а завтра її скасували через кризу. Оклад зменшити без згоди працівника неможливо. Крім того, вищий оклад автоматично збільшує майбутні відпускні, лікарняні та робить вагомішою довідку про зарплату для банку в разі оформлення кредиту.

Боротьба за справедливість і реалії

За ігнорування керівником закону про індексацію передбачена відповідальність: якщо перевірка представником Держслужби з питань праці, яка контролює дотримання вимог законодавства про працю, виявить порушення, то відповідно до ст. 265 КЗпП, підприємство буде оштрафоване на дві мінімальні зарплати за кожного «непроіндексованого» працівника, це 17294 грн. А особисто керівник заплатить зі своєї кишені від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510–1700 грн). Якщо керівник бюджетної установи або приватний бос умисно і безпідставно не виплачує індексацію більше ніж за один місяць, настає кримінальна відповідальність. За ст. 175 Кримінального кодексу України, це штраф від 5100 до 17000 грн, або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади.

Однак Андрій Забловський зазначив, що у приватному бізнесі ці норми майже не працюють, бо скарга у Держпраці може дорого обійтися борцю за справедливість. За законом його ніби й не можуть звільнити, але на практиці швидко створять умови для звільнення за власним бажанням.

«У багатьох бізнес-структурах працівники навіть не здогадуються, що їм належна якась мізерна індексація, бо ціни зросли, — аналізує Андрій Забловський. — У них інша мотивація, діє система бонусів за результативну роботу. Якщо ви, наприклад, продажник, то перевиконання плану, залучення нового клієнта чи успішна угода принесуть вам тисячі гривень премії».

Висновок

Індексація зарплат у зв’язку інфляцією є помітною для малооплачуваних категорій працівників. Як правило, це пенсіонери, особи з інвалідністю або студенти, котрі підробляють у вільний від занять час. А високооплачуваним працівникам економічно вигідніше спрямувати свою енергію на інтенсивне заробляння високих премій і бонусів, ніж на суперечки з приводу символічної індексації зарплат.