Секретний дронопорт: як розносять російські НПЗ, а Кремль втрачає мільярди

Після короткого тайм-ауту, якого намагалися домогтися з-за океану напередодні виборів у США, українські удари по російській нафтовій галузі не лише відновилися, а й посилилися. Далекобійні безпілотники Сил оборони атакують нафтопереробні заводи, склади та підприємства російського військово-промислового комплексу. Кулуарні спроби адміністрації Дональда Трампа схилити Україну до невигідної гри й обмежити удари по російській інфраструктурі не зупинили українську кампанію.

Про результати атак за тиждень та ексклюзивні подробиці бойової роботи Першого окремого центру безпілотних систем, який спеціалізується на ураженні цілей у глибокому тилу Росії, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

Російські НПЗ знову палають

Після нетривалої паузи паливний сектор країни-агресорки знову опинився під ударами українських далекобійних дронів. На початку тижня масованої атаки зазнав Ярославський нафтопереробний завод. Українські безпілотники атакували його щонайменше 13 разів.

Це підприємство має важливе значення для російської воєнної логістики: воно є основним постачальником пального для військової авіації та бронетехніки Центрального військового округу РФ.

Наступним об’єктом став Рязанський НПЗ — там знову спалахнула пожежа. Це вже дев’ята атака на один із найбільших нафтопереробних заводів Росії. Його потужність становить 17 мільйонів тонн нафти на рік, а саме підприємство відіграє ключову роль у забезпеченні пальним Москви.

У ніч проти п’ятниці українські дрони дісталися й до Афіпського НПЗ — найбільшого на півдні Росії. Це вже п’ятнадцята атака на підприємство. Його значення виходить далеко за межі звичайного промислового виробництва: завод є головною паливною базою всього південного угруповання російських окупаційних військ.

Український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар звернув увагу на те, що кількість уражених об’єктів на російській території помітно збільшується. На його думку, це свідчить одночасно про підвищення ефективності українських атак і серйозніші проблеми російської протиповітряної оборони.

«Кількість точок ураження, коли ми дивимось на фото-відеоматеріали „з-за поребрика“, значно зросла. Це означає, що ефективність дій Сил оборони України підвищилась. І з іншого боку, система ППО в Росії починає давати більш серйозні збої, ніж було до цього», — пояснив експерт.

Під ударом — не лише нафтова галузь

Цього тижня українські Сили оборони застосовували не тільки безпілотники. У роботі були й ракети «Нептун»: ними атакували завод «Протон» в Орлі. Підприємство постачає критично важливі компоненти для російського ракетного озброєння, зокрема для комплексів «Іскандер-М».

Паралельно тривали удари по ворожих складах та дата-центрах. Таким чином, українська кампанія охоплює не лише паливну інфраструктуру, а й об’єкти, які забезпечують функціонування російської воєнної машини.

За кожною такою атакою стоять конкретні люди — українські військові, які планують маршрути, розраховують можливості безпілотників і знаходять спосіб дістатися до цілей далеко за лінією фронту. Саме їхня робота перетворює глибокий російський тил на простір, де більше немає недосяжних об’єктів.

Майстри DeepStrike у секретному дронопорті

Ніч, мінімум освітлення, суворе табу на мобільний зв’язок. Військові в балаклавах, які працюють тут, рідко допускають журналістів до своїх позицій. Водночас результати їхніх операцій давно відомі далеко за межами України — і відчутні для росіян.

Знімальна група ТСН побувала в місці, якого немає на жодній відкритій мапі. Це мобільний дронопорт одного з найбільш технологічних підрозділів Збройних сил України, що спеціалізується на далекобійних ударах по об’єктах у глибині Росії.

Оператори не бачать противника безпосередньо в прицілі, однак це не заважає їм завдавати точних і смертоносних ударів. Їхня головна зброя — далекобійні ударні безпілотники українського виробництва.

Офіцер Першого окремого центру Сил безпілотних систем ЗСУ з позивним «Озон» розповів, що підрозділ використовує різні типи дронів, причому переважна більшість техніки — вітчизняна.

«Працюємо з різними засобами. ФП-1, „Лютий“ і ще дуже багато засобів. 90% — це українські БпЛА», — зазначив військовий.

Перший окремий центр безпілотних систем СБС ЗСУ — підрозділ, який увійде в історію воєнної науки як перший у світі експериментальний батальйон безпілотних авіаційних комплексів.

«Наша назва каже сама за себе. Ми перші, ми найбільший підрозділ, який застосовує DeepStrike в країні. От Москва була. Всі ж пам’ятають епічне відео, там, де кришка влетіла. Ми працювали в ту ніч. Усть-Луга. Працювали по Туапсе і Краснодарському краї», — розповів «Озон».

За його словами, підрозділ уже має досвід роботи по цілях у різних регіонах Росії — від столиці до віддалених промислових об’єктів.

Тисяча кілометрів углиб Росії: як готують далекобійні місії

На момент перебування журналістів у дронопорті військові готувалися до чергової операції. Йшлося про ураження важливих і ретельно відібраних об’єктів, які забезпечують роботу російської воєнної машини. Конкретні цілі не розголошували з міркувань безпеки.

«Особовий склад не весь знає, куди ми будемо працювати. Це є заходи безпеки. Летимо орієнтовно на тисячу кілометрів углиб Російської Федерації», — пояснив «Озон».

Ще один офіцер центру з позивним «Навах» раніше служив у Силах спеціальних операцій. За його плечима — півтора року роботи пілотом далекобійних безпілотників.

Він описує свою роботу коротко: кожна місія — це підготовка апарата, його запуск і ураження визначеної цілі.

«Кожна місія — це дуже смачно! Наша задача — зібрати дрон, відправити і вразити ціль», — розповів військовий.

За лічені хвилини після підготовки команда мала розпочати запуск великої групи FP-1. Це одні з наймасовіших і найрезультативніших українських далекобійних дронів. Їх почали застосовувати ще 2024 року, і відтоді можливості цих безпілотників суттєво зросли.

Офіційно підтверджена дальність бойового ураження FP-1 перевищує 3200 кілометрів. Однією з цілей, до яких уже діставалися ці апарати, став Новоуренгойський завод у глибокому Сибіру.

«В рази збільшилася дальність. Ми можемо працювати орієнтовно на 3000 км. Вага БЧ у нас коригується від відстані», — зазначив «Озон».

Як дрони обходять російську ППО

Далекобійна атака — це передусім складний математичний розрахунок. Щоб дістатися до цілі, безпілотнику потрібно подолати десятки зон контролю радарів, уникнути ворожих мобільних груп протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби.

Тому дрони не прямують до цілі найкоротшим шляхом. Їхні маршрути прокладають з урахуванням особливостей рельєфу та розташування російських засобів виявлення й перехоплення.

«Наші хлопці ідеально знають карту Росії, знають всі низини, всі вершини, всі ЛЕПи їхні», — розповів «Озон».

За словами «Наваха», успіх операції значною мірою залежить від того, наскільки ретельно її спланували ще до запуску безпілотників.

«Це велике планування, 90% всієї місії — це планування. Тому, якщо задача потребує роєм відправити, відправляється рій, якщо задача потребує точечно, тихенько, то працюємо також», — пояснив офіцер.

На фінальному етапі військові готують апарати до вильоту: встановлюють піропатрони, завантажують польотні завдання, перевіряють авіоніку. Усе це відбувається безпосередньо перед стартом.

«Йде кінцева підготовка. Як ви бачите, чіпляються піропатрони, заливаються місії, перевіряється авіоніка. Це вже фактично фініш. І коли сапер натискає кнопку „Фаєр“ — це найулюбленіша частина в місії», — розповіли військові.

Запуск рою: дрони вирушають до цілей

Над майданчиком уже чути рев двигунів. Перші ударні безпілотники, підготовлені на віддалених дронопортах, набирають висоту. Напруження зростає: військові чекають команди, яка дасть початок операції.

І ось настає кульмінаційний момент — запуск дронів по об’єктах у глибокому російському тилу.

Після завершення пуску команда негайно переходить до згортання обладнання. Зволікати не можна: безпека підрозділу залежить від того, наскільки швидко військові залишать місце запуску.

«Пуск завершено штатно. Згортаємося максимально швидко. Безпека — оперативно покидаємо точку розташування», — повідомили офіцери.

Російська нафтопереробка втрачає мільярди

Українські дронові атаки по об’єктах російської нафтової галузі вже завдали Кремлю збитків на понад 23 мільярди доларів. Масштаб цієї суми можна оцінити, порівнявши її з прибутками самої галузі: за 2025 рік чистий прибуток російського нафтопереробного сектору становив 26,6 мільярда доларів.

Тобто завдані ударами збитки майже дорівнюють усьому чистому прибутку, який російська нафтопереробка отримала за минулий рік.

Про масштаб проблем свідчать і дані Головного управління розвідки України. За інформацією розвідників, із 38 основних російських нафтопереробних заводів 15 уже повністю виведені з експлуатації. Ще 12 підприємств були змушені істотно скоротити обсяги виробництва.

Щоб приховати реальний стан галузі та не демонструвати ефективність українських ударів, Володимир Путін засекретив інформацію про її роботу. Водночас проблеми з ремонтом пошкоджених підприємств дедалі складніше розв’язувати через санкційні обмеження. Відповідальність за відновлення обладнання фактично перекладають на самі нафтопереробні заводи.

Михайло Гончар пояснює таку політику Кремля просто: держава забирає доходи до бюджету, а підприємства залишає сам на сам із наслідками атак.

«Підхід Кремля такий: гроші в бюджет, а проблеми — це ваші проблеми, вирішуйте їх за свій кошт, а коштів не лишається», — зазначив експерт.

«Давайте дрони — і ми будемо працювати»

Поки російська нафтопереробка намагається оговтатися від нових ударів, українські оператори далекобійних безпілотників уже готуються до наступних місій.

Короткий тайм-аут, якого намагалися домогтися з-за океану напередодні виборів у США, не змінив головного: українські Сили оборони продовжують системно бити по інфраструктурі, що забезпечує російську агресію. Нафтопереробні заводи, військові підприємства, склади та інші важливі об’єкти залишаються цілями українських далекобійних засобів ураження.

У Першому окремому центрі безпілотних систем запевняють: готові продовжувати роботу, щойно отримують необхідні засоби.

«Нам давайте дрони — і ми будемо працювати!» — підсумував «Навах».

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський повідомив про нові кроки України у відповідь на російські удари по енергетиці. Він наголосив, що операція проти нафтопереробної галузі РФ триватиме.

Пов’язані теми