"Поза кадром я теж просто людина": ведуча Катерина Соляр про страхи, звички та маленькі радощі

Для Катерини Соляр журналістика стала справою, у якій вона зрештою знайшла своє місце. Її шлях у професії почався ще під час Революції Гідності, коли майбутніх телеведучих застерігали від висвітлення революційних подій. Згодом вона зрозуміла, що журналістика – це не лише робота перед камерою, а й відповідальність за кожне слово та готовність бути поруч із людьми у найскладніші моменти.

  Adv

Втім, за серйозністю в ефірі ховається інша Катерина – зі здатністю знаходити привід для радості у звичайних речах і переконанням, що гумор допомагає переживати навіть найважчі часи. А після російської атаки на її квартиру ведуча по-новому подивилася на відчуття безпеки та речі, які справді мають значення. Серед її особистих символів надії – квиток до Севастополя, придбаний на початку повномасштабної війни.

У межах спецпроєкту 24 Каналу "За кадром" Катерина Соляр розповіла, що допомагає їй залишатися собою поза ефіром і чому деякі мрії варто берегти, навіть коли шлях до них поки що невідомий.

популярні відео

Реклама

"Я тут, я на своєму місці": про шлях Катерини Соляр у журналістиці

У 2014-му році, коли Катерина Соляр навчалася в телевізійній школі, за вікнами відбувалася Революція Гідності. Майбутніх ведучих навчали працювати перед камерою, але водночас застерігали від участі у висвітленні революційних подій.

До слова. Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року як мирний протест проти відмови тодішньої влади від європейської інтеграції України. Унаслідок жорстких розгонів мітингувальників рух переріс у масштабне протистояння, яке призвело до повалення проросійського режиму ціною життів героїв Небесної Сотні.

"Тоді я вперше дізналася, що таке слово "цензура". Тому що нам почали говорити: "Ви ж розумієте, ці події скоро закінчаться". Мовляв, не треба свою кар'єру класти на те, щоб займатися якимись революційними справами", – пригадує ведуча.

Згодом Катерина усвідомила й інший бік професії – відповідальність за кожне слово. У прямому ефірі немає другого дубля, адже глядачі чують усе в ту саму мить, коли ведуча говорить.

Реклама

Ти нічого не можеш виправити. Ти не можеш сказати "стоп", не можеш сказати "давайте заново", не можеш сказати "давайте перезапишемо". У тебе є тільки один дубль, і він розпочинається прямо зараз. Це завжди дуже хвилююче– пояснює Катерина Соляр.

Хоча журналістикою вона займається з 2014 року, відчуття, що справді перебуває на своєму місці, прийшло лише з початком повномасштабного вторгнення. До цього Соляр змінила професію, перейшовши з посади начальниці відділу секретаріату на виробництві пластикових і картонних карт у журналістику.

Початок повномасштабного вторгнення показав мені, що я тут, я на своєму місці, я роблю те, що мушу робити. Це був показник того, що людям цікаво мене слухати, я достойна того, щоби з ними говорити, вони до мене дослухаються, вони мені відповідають, і що моя робота для них важлива– говорить ведуча.

Реклама

Для Катерини журналістика давно стала частиною особистого життя. Постійно стежити за новинами, вивчати події та бути готовою реагувати на них доводиться навіть поза робочим часом.

Катерина Соляр на початку кар'єри / фото із соцмереж

Це навіть не робота, це моє життя. Тому що не можна займатися журналістикою з 9:00 до 18:00 – ти нею живеш. Ти прокидаєшся, береш телефон, читаєш новини, вивчаєш інформацію, ти снідаєш із телефоном у руках, – розповідає Соляр.

Водночас робота ведучої не обмежується перебуванням перед камерою. Журналісти самостійно шукають інформацію, опрацьовують контекст, аналізують позиції експертів і колег, добирають відео та фотографії, готуючи план ефіру. При цьому потрібно бути готовими змінювати його відповідно до нових обставин.

Часи "говорящих голів" у кадрі пішли. І тепер кожна ведуча, кожен журналіст весь ефір – від першої до останньої букви – готує для себе сам. Він знаходить інформацію, про що буде говорити, знаходить бек, який треба обов'язково згадати, прогнозує, що може бути в майбутньому, – пояснює ведуча.

Реклама

Тому, попри поширене уявлення, що журналісти отримують готові тези, які потрібно лише озвучити, підготовка до ефіру передбачає самостійну роботу та аналіз інформації.

"Вони зрозуміли, що не самі": про відвертість, яка допомогла іншим жінкам

Ведуча звикла говорити з глядачами про події, які відбуваються в країні, й допомагати їм складати цілісну картину дня. Водночас іноді важливими стають і теми, що виходять за межі новин.

Одне з інтерв'ю, до якого Катерина часто повертається подумки, торкалось теми жіночого здоров'я. У подкасті з Олегом Борисовим вона відверто розповіла про власний досвід. Після публікації їй написали багато жінок, які поділилися схожими історіями та висловили підтримку.

Коли я все це озвучила, їм стало простіше, зрозуміліше. Вони зрозуміли, що вони не самі. І це було те інтерв'ю, яке було потрібно не тільки мені, а й багатьом жінкам в Україні, – розповідає Катерина.

Реклама

Попри цей досвід, ведуча зізнається, що не любить давати інтерв'ю й за можливості уникає розмов про себе. Їй звичніше говорити про інших, однак ця відверта бесіда показала, що особиста історія теж може стати підтримкою для багатьох.

Соляр в офісі / фото надала ведуча

"Гумор як подорожник": про характер Катерини Соляр поза кадром

У кадрі Катерина Соляр, на жаль, найчастіше говорить про трагічні події та російські атаки, тому глядачі звикли бачити її серйозною. Поза студією ведуча любить жартувати, але на екрані ретельніше добирає слова через відповідальність перед великою аудиторією.

Я не назвала б це різними образами, просто з друзями, з рідними ти розслабляєшся і не контролюєш те, що говориш. На екрані ж мусиш це контролювати, щоб не було ризику, що хтось це може неправильно тебе зрозуміти– пояснює ведуча.

Реклама

У компанії близьких Катерина любить жартувати, особливо цінує інтелектуальний гумор і сарказм. Цей хист, за її словами, має сімейне коріння – батько завжди вмів вдало пожартувати.

Втім, гумор для ведучої – не лише спосіб розважитися. Вона вважає його одним із засобів, які допомагають українцям переживати війну та справлятися з болем.

Катерина Соляр та її колега Анастасія Норіцина / фото із соцмереж

Мені здається, що це наші ліки від болю. Нічого так не втамовує біль, як гумор – це ніби "подорожник", який ми прикладаємо до всіх наших ран, – говорить Катерина.

Проте є події, перед якими жарти відступають. Під час ефірів ведучій доводиться не лише розповідати про чужий біль, а й розділяти його з людьми.

Ще одна риса Катерини – наполегливість. Раніше вона вважала свою впертість недоліком, але з часом побачила в ній силу, яка допомагає рухатися вперед і відстоювати українську позицію.

Реклама

Радіти Соляр вміє простим речам: несподіваним квітам чи красивому заходу сонця. А особливе місце в її житті посідають коти. Після смерті улюблениці Катерина хотіла б завести котика, але поки не може через умови оренди квартири.

Якою Катерина є поза камерою, розповіла її подруга, підготувавши цілий перелік спостережень про неї – від побутових звичок до особливостей характеру:

• Вона так тихо спить, що деколи краще перевірити, чи вона дихає.
• Якщо йти в кіно, то обов'язково треба захопити сирний і карамельний попкорн.
• Якщо ви домовилися зустрітися з цією жінкою на вихідних, будьте готові, що зустріч може скасуватися. Краще зустрічатися в будні.
• Коли вона замовкає, її краще не чіпати.
• Для подарунків не потрібен привід.
• Є фільми, які можна дивитися безконечно, і це не "Сам удома", а "Брудні танці" та "Секс у великому місті".
• З близькими ця жінка – сканер, дарувальник емоцій, найкращий слухач, найдосвідченіший порадник, модний дім, книга найцікавіших історій.
• Як підкорити її серце? Не ставити дурних запитань. А ще – не словами, а вчинками.

"Другий день народження": про російську атаку, після якої змінилося відчуття безпеки

Повномасштабна війна змінила уявлення Катерини Соляр про справді важливе. У перші години вторгнення, збираючись на роботу о 5:30 ранку, вона записала голосове повідомлення мамі – найближчій людині, намагаючись сказати найголовніше.

"Що б не сталося, я тебе люблю", – такими словами Катерина звернулася до мами. Хоча вона й раніше говорила про це під час кожної розмови, тоді ці слова набули особливого значення.

Соляр з мамою / фото із соцмереж

31 липня 2025 року стало для ведучої другим днем народження. Під час російської атаки вона перейшла до коридору, якомога далі від вікон. Це було дуже вчасне рішення. Бо у кімнаті раптом опинилися рами та повилітали двері від шафи, а двері з ванної впали за кілька сантиметрів від її голови. Катерина не постраждала, але пережите змінило її відчуття безпеки.

Справжній дім ведуча пов'язує не з квартирою, а з близькими: мамою, братом, який із 2022 року захищає Україну на фронті, та друзями.

Катерина Соляр та її брат / фото надала ведуча

У ніч атаки Катерина зібрала в рюкзак фотографії й подарунки рідних, які стали особливо цінними після втрати близьких.

Ти розумієш, що в тебе є не так багато спогадів, наприклад, з батьком, і з кожним роком вони все одно тьмяніють, і тому ти хочеш зберегти їх хоча б у пам'яті телефону або в видрукованих фотографіях– розповідає Катерина.

Батька ведучої немає вже сім років, а згодом пішов із життя й дідусь. Катерина вірить, що тієї ночі її оберігала любов рідних, яких уже немає поруч.

Я впевнена, що той захист, ті невидимі стіни навколо мене в коридорі тоді збудували ті, кого поруч зі мною фізично сьогодні немає, але ті, хто прикривають мене з неба, які теж таким чином є моїм куполом і моїм домом– ділиться ведуча.

"Коли контроль можна відпустити": про інформаційний детокс і спорт як дисципліну

Повністю відмовитися від новин Катерині Соляр складно навіть у відпустці. Зазвичай вона стежить за десятками телеграм-каналів, але на відпочинку залишає лише один – 24 Каналу. Такий формат дає змогу трохи відпочити від новин, не випадаючи з інформаційного поля.

Ще одним способом перемкнутися для ведучої став спорт. Вона ніколи не була його прихильницею, однак тренування допомагають підтримувати форму й ненадовго відкладати телефон.

Я дуже великий "контролер", і спортзал для мене – це момент або можливість не контролювати все на світі, бо там контролює тренер. Він тобі каже, що робити, а ти просто виконуєш це– пояснює ведуча.

Полюбити тренування вдалося не одразу: одноманітні вправи раніше здавалися Катерині нудними. Змінити ставлення допоміг тренер, заради занять із яким вона тепер готова їхати через усе місто, витрачаючи близько години на дорогу.

Мені довелося, скажімо так, насильно полюбити спорт. Тепер мені здається, що це вже дисципліна– зізнається Соляр.

Катерина Соляр перед етером / фото із соцмереж

Попри те, що тренування не стали для неї джерелом постійного задоволення, Катерина більше не уявляє без них свого життя. Вона ставить спорт в один ряд із базовими повсякденними потребами та зустрічами з близькими – як те, без чого її звичний ритм уже неможливий.

"Квиток до українського Криму": про подорожі та віру у перемогу

Для Катерини Соляр подорожі – це можливість перезавантажитися й побачити світ з іншого боку. За кордоном ведуча любить спостерігати за повсякденним життям людей. Особливо її вразив Амстердам, де містяни неквапливо гуляють вулицями, п'ють каву й читають ранкові газети.

Спостерігаючи за ними, Катерина замислюється, наскільки різним може бути життя. Поки люди в інших країнах насолоджуються звичайними буднями, українцям же доводиться пережити революції, економічні потрясіння та російську агресію.

"Ти ловиш кайф разом із ними й ти б хотів згадати, що таке безтурботне життя, але розумієш, що в тебе його ніколи не було", – ділиться ведуча.

Подорожі Катерини Соляр / фото надала ведуча

Водночас Катерина не хотіла б проміняти Україну на іншу країну. Подорожі для неї – це можливість проживати нові історії, а не лише спостерігати за ними збоку.

Ти ніби спостерігаєш фільм, але при цьому не дивишся його в телевізорі, а присутній у ньому. І кожного разу це новий епізод. Це просто можливість побачити, наскільки наш світ різний, – пояснює Катерина.

Після початку повномасштабного вторгнення ведуча стала більше подорожувати – у відрядженнях і під час відпусток. Вона зрозуміла, що країни, які раніше здавалися далекими, насправді близько як ніколи.

Це про розвиток, це як читати книжки, це як слухати абсолютно різну музику, а не тільки одного жанру. Це про розширення меж і масштабів, які не зводяться до рамок і кордонів, – каже ведуча.

Та найбільше Катерина мріє опинитися не в європейському місті, а в українському Криму. На початку повномасштабного вторгнення вона придбала квиток "Укрзалізниці" з Києва до Севастополя. Він став для неї символом віри в повернення півострова під контроль України, і ведуча досі його зберігає.

Катерина Соляр у студії / фото надала ведуча

З Кримом пов'язана й особиста історія Катерини. Під час великої війни вона познайомилася з кримською татаркою, яка нині перебуває в російській в'язниці за звинуваченням у допомозі Збройним силам України. Вони досі не бачилися наживо, але подруга вже підготувала перелік місць, які хоче їй показати.

Я б дуже хотіла під мирним українським небом опинитися в нашому українському Криму, куди я маю квиток, для того, щоб зустрітися там зі своєю подругою. Вона підготувала для мене цілий перелік своїх особливих місць, щоб показати мені Крим таким, яким я його ще не бачила, і довести, що Крим увесь цей час чекав на повернення України– розповідає Соляр.

Тож Катерина Соляр і далі залишається підтримкою для тисяч українців, які щодня стежать за новинами разом із нею. А поза кадром вона, як і всі, шукає час для близьких, відпочинку та маленьких радощів, які допомагають триматися навіть у складні часи.