П’ять хвилин із собакою — і організм інакше реагує на стрес: результати дослідження

Погладжування собаки може бути не лише приємним способом провести час із домашнім улюбленцем, а й допомагати організму справлятися зі стресовими ситуаціями. У новому дослідженні науковці виявили, що фізичний контакт із твариною під час короткої перерви був пов’язаний із менш вираженою фізіологічною реакцією на наступне стресове завдання.

Про це пише ScienceAlert.

Як проводили експеримент

У дослідженні взяли участь 64 власники собак — 51 жінка та 13 чоловіків. Середній вік учасників становив близько 34 років. Усі собаки були здоровими та віком щонайменше два роки.

Науковці з Університету Інсбрука в Австрії запропонували учасникам виконувати завдання, що мали викликати стрес. В одному випадку потрібно було швидко відповідати на запитання із загальних знань, в іншому — виконувати арифметичні обчислення у визначеному темпі. За учасниками дистанційно спостерігав оцінювач, який давав негативні коментарі щодо їхніх результатів.

Фізіологічні реакції фіксували за допомогою електрокардіографії (ЕКГ), що реєструє електричну активність серця, та електроенцефалографії (ЕЕГ), яка вимірює електричну активність мозку.

Після першого завдання учасники мали п’ять хвилин на відновлення. Частина могла вільно торкатися собаки, гладити її та взаємодіяти з нею. В інших випадках тварина залишалася на повідку поза межами досяжності. Після перерви всі проходили другий раунд стресового тесту.

Як дотик до собаки вплинув на організм

Під час стресових завдань у учасників прискорювалося серцебиття, зменшувалася варіабельність серцевого ритму — показник, який відображає зміни інтервалів між ударами серця. На ЕЕГ також фіксували зменшення альфа-активності мозку, яку пов’язують із розслабленням, і посилення бета-активності, пов’язаної з вищим рівнем когнітивного збудження.

Спочатку дослідники припускали, що контакт із собакою допоможе учасникам швидше відновитися після першого випробування. Однак результати цього не підтвердили: у тих, хто гладив тварину під час п’ятихвилинної перерви, не було помітного прискорення відновлення порівняно з учасниками, які не могли торкатися собак.

Відмінності проявилися під час другого стресового тесту. У людей, які під час попередньої перерви фізично взаємодіяли зі своїми собаками, зафіксували слабшу фізіологічну реакцію: серце билося повільніше, варіабельність серцевого ритму була вищою, а зміни альфа-активності мозку були менш вираженими.

Це дає підстави припускати, що дотик до домашнього улюбленця може не стільки прискорювати відновлення після вже пережитого стресу, скільки пом’якшувати реакцію організму на наступне навантаження.

Чому люди можуть не помічати цього ефекту

Цікаво, що власні оцінки учасників не повністю збігалися з фізіологічними показниками. Люди не повідомляли про настільки помітні відмінності у своїх відчуттях, які дослідники зафіксували за допомогою ЕКГ та ЕЕГ.

Тобто організм міг реагувати на наступне стресове завдання інакше, хоча самі учасники не обов’язково відчували, що їм стало легше. Це ще раз показує, що суб’єктивне відчуття напруження не завжди точно відображає всі фізіологічні процеси, які відбуваються під час стресу.

Водночас дослідження не доводить, що погладжування собаки захищає від будь-яких майбутніх стресових ситуацій. Експеримент проводили в контрольованих лабораторних умовах, а не в повсякденному житті. Учасниками були власники собак, тому результати також не можна автоматично поширювати на всіх людей або на взаємодію з іншими тваринами.

Автори роботи вважають, що фізичний контакт може бути одним із механізмів, завдяки яким взаємодія з домашніми улюбленцями позитивно впливає на самопочуття. Для точнішого розуміння цього ефекту потрібні подальші дослідження.

Як домашні улюбленці впливають на стрес і самопочуття — останні новини

Фізичний контакт із домашніми тваринами й раніше пов’язували зі змінами фізіологічної реакції на стрес. В одному з досліджень учасники, які протягом десяти хвилин спілкувалися з котами або собаками, мали нижчий рівень кортизолу — гормону, пов’язаного зі стресовою реакцією організму.

Водночас реакція на таку взаємодію може залежати від особливостей самої людини. Дослідники, які вивчали звички людей, що люблять гладити котів, припустили, що контакт із тваринами може допомагати регулювати емоції та перемикати увагу з повсякденних переживань. Це не означає, що всі люди реагують однаково, але любов до погладжування котів має цікаве пояснення — особливо в контексті того, як люди справляються з емоційним навантаженням.

При цьому собаки можуть впливати на самопочуття господарів не тільки через дотик, а й через щоденні звички: прогулянки, ігри та регулярну взаємодію, що створюють передбачуваний ритм дня. Науковці й фахівці з поведінки тварин звертають увагу, що звичайне погладжування собаки може допомагати розслабитися, хоча наявність улюбленця не гарантує захисту від стресу чи проблем із психічним здоров’ям.