У цьому віці знайти пару найважче: психіатриня назвала два періоди
Лікарка пояснила, що заважає людям будувати стосунки на цих етапах.

Сучасні додатки для знайомств створюють ілюзію нескінченного вибору, проте пошук близькості нерідко заходить у глухий кут. Психіатриня Марін Коломбель пояснює: у житті дорослої людини існують два критичні рубежі – 30 та 50 років, коли побудова стосунків стикається з особливими внутрішніми й соціальними бар'єрами. Про це пише Doctissimo
Виникає виразний парадокс. Згідно з дослідженням французького інституту Ifop, 57% користувачів дейтинг-сервісів успішно переходять від листування до реальних зустрічей. Можливостей для контакту вдосталь, проте глибокі взаємини все одно формуються важко.
Криза 30 років
На четвертому десятку років багато хто стикається з відчуттям, що відхилився від "норми" чи запізнюється за загальноприйнятим сценарієм.
Відео дня"Після 30 років можна відчувати посилений тиск з боку родини або бажання мати дитину, що знову зосереджує увагу на пошуку партнера чи партнерки", – пояснює Марін Коломбель.
Через цей тиск легкість спілкування зникає, а кожна зустріч починає сприйматися як доленосний іспит. При цьому технічно знайти пару цілком реально: за даними Ifop, 80% жінок віком 30+, зареєстрованих у додатках, сходили щонайменше на одне побачення. Бар'єр лежить не у браку пропозицій, а у надмірній тривозі за результат.
Переломні 50 років
Після півстоліття пошук близькості зазвичай починається з чистого аркуша. Це період глибоких життєвих зламів: розлучень, втрати подружжя або спустілого родинного гнізда.
"Після 50 років люди стикаються зі змінами в житті, розлученням, вдівством або ж тим, що діти залишають дім. Страх самотності, тривоги щодо старіння чи менша кількість можливостей для спілкування можуть змусити переосмислити потребу бути в парі", – зазначає психіатриня.
Особливо непросто тим, хто пережив втрату близької людини: перешкодою стає не відсутність знайомств, а психологічна неготовність знову відкрити серце.
"Відновитися після втрати багаторічного партнера – це складна робота горя. Почуття провини через думку про те, що ти "заміняєш" померлого чоловіка чи дружину, може заважати відкритися новим стосункам", – підкреслює фахівчиня.
Цю різницю в переживанні втрати підтверджує статистика французького відомства Drees: через п'ять років після смерті партнерки понад половина вдівців знову живуть у парі, тоді як серед овдовілих жінок новий союз утворює лише кожна п'ята. Жінкам цей крок дається значно довше і психологічно важче.
Що поєднує ці вікові рубежі
І в 30, і в 50 років люди гостро переживають невідповідність нав'язаним шаблонам. До цього додається відчутний інформаційний вакуум: культура зосереджена майже виключно на романтиці юності.
"Медіа здебільшого схильні показувати молодість, пропонуючи мало прикладів щасливого кохання після 50 років", – наголошує лікарка.
Коли весь романтичний дискурс обмежений віком до 35 років, виникає хибне враження, ніби потяг уже пішов. Проте ключ до подолання цієї кризи – у відмові від жорстких рамок і прийнятті реальності.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Це незвичайне підживлення допоможе орхідеї знову зацвісти
- Що означає амулет "синє око": навіщо його вішають на двері
- Архітектори радять прикріпити до стіни шматок фольги у листопаді: навіщо це робити