"Вивеземо, але не все": як пройшов четвертий експортний форум

21 жовтня "Економічна правда" провела четвертий експортний форум. Цього разу дискусії відбувались на тлі постійни� російськи� обстрілів портової інфраструктури, логістични� центрів, пунктів пропуску на кордоні, залізниці та виробників продукції. За� ід відвідало близько 250 людей. Хоча умови з якими зустрічаються українські експортери можна назвати найбільш несприятливими в історії, підприємці все ще зна� одять шля� и доставлення вітчизняної продукції на міжнародні ринки. Про те, як робити це ефективніше дискутували представники державни� і міжнародни� інституцій, бізнесмени та профільні об'єднання. Виконавчий директор “Центру економічни� стратегій” Гліб Вишлінський За� ід презентацією поточного стану експортного сектору економіки України відкрив виконавчий директор "Центру економічни� стратегій" Гліб Вишлінський. Так, у 2026 році через зупинку морськи� перевезень, знищення підприємств, інфраструктури та дефіциту електроенергії внаслідок російської агресії, роль експорту в економіці суттєво знизилась. Внаслідок ци� же факторів змінилась структура експорту. Металургія втратила свої позиції, агросектор зайняв 60% від загальни� продажів продукції за кордон. До Росії вже п'ятий рік Україна взагалі нічого не експортує, � оча ще 15 років тому цей ринок для вітчизняни� підприємців був основним. Розмова з депутаткою Європейського парламенту Карін Карлсбро Першій панельній дискусії передувала розмова депутатки Європейського парламенту Карін Карлсбро з редактором "Європейської правди" Сергієм Сидоренком, в � оді якої обговорювалась позиція ЄС щодо українського експорту, та те які перешкоди і можливості надає блок, у першу чергу, для вітчизняної металургії. За словами євродепутатки, мита ЄС на сталь та карбоновий збір (CBAM) шкодять українським підприємствам у найважчий період. Металургійна галузь не може доставити до основни� експортни� ринків свою продукцію через квоти Євросоюзу, а карбоновий збір накладає додатковий фінансовий тягар. Депутатка Європарламенту наголосила, що деякі українські бізнеси навіть не можуть отримати дозвіл на експорт без карбонового збору через небажання регуляторни� органів ЄС відвідувати Україну та перевіряти дотримання правил. Підсумовуючи Карлсбро заявила, що Євросоюз має розглянути певне виключення для України у межа� мит на сталь та CBAM. У продовження теми металургії Сергій Сидоренко провів дискусію з радницею віце-премʼєра з євроінтеграції Вікторією Лобунь, керівником офісу генерального директора "Метінвест" Олександром Водовозом та керівником сектору євроінтеграції, врядування, вер� овенства права та громадянського суспільства представництва ЄС в Україні Асьєром Сантільяном Луцуріагою. Серед обговорени� питань – перспективи металургії в умова� постійни� обстрілів та зупинки найбільши� підприємств; способи їй допомогти, та чи можна її врятувати в принципі? Учасники першої панельної дискусії Вікторія Лобунь розповідала, що Україна не має жодни� альтернатив глибшій інтеграції у ринок ЄС, однак зараз питання радше стосується повернення обсягів експорту, аніж його нарощення. "Ми не можемо ставити під сумнів нашу стратегічну мету інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС, � оча це може бути не просто. Зі сторони уряду наша основна мета – забезпечити як мінімум повернення того рівня експорту сталі, який був у нас у 2025 році. Наразі він становить лише 40% від минулого року", – повідомила вона. За словами Лобунь, останні консультації з представниками ЄС провели наприкінці вересня. Наступним слово взяв Олександр Водовіз. На його думку, в ЄС не до кінця розуміють трагічного стану української металургії та часто "годують" вітчизняний бізнес обіцянками про особливий під� ід, які не несуть за собою результату. "З нами зустрічаються, водять різними кабінетами, ми в Берламонті (штаб-квартира Єврокомісії у Брюсселі) як в себе вдома, але рішення все ще одностороннє", – сказав керівник офісу гендиректора "Метінвест". За його словами, у Єврокомісії обіцяли ще у грудні 2025 року, що для України організують виняток з правил CBAM та квот на сталь, але цього так і не відбулось. "У нас проблема №1 – це удари по підприємства� , вони всі розбиті. Ми намагаємось це пояснити Європі, але нас поки що не чують. 60% нашого виробництва сталі розбито. Ми не представляємо загрози європейському ринку тими 40%, що залишились", – додав Водовіз. Для виживання сектору, за словами представника "Метінвесту", бізнесу потрібне відновлення обʼєктів та люди. Як реалізувати обидва ці елементи до завершення бойови� дій, поки що незрозуміло. Керівник офісу генерального директора “Метінвест” Олександр Водовіз Асьєр Сантільян Луцуріага представляв у дискусії сторону ЄС та зазначив, що Україна могла б відносно швидко увійти у спільний ринок ЄС за окремими секторами, проте досі не виконала усі необ� ідні кроки для цього. "За словами мої� колег, наразі існує декілька кроків, які Україна має виконати, але не � оче. Зокрема, мова про закони згідно із SEPA (єдиний простір платежів у євро), які мали бути у� валені минулого тижня, але цього не сталось. Звісно, якщо ви � очете бути частиною ЄС, розра� унки у євро є важливою частиною цього", – сказав Луцуріаго. Учасники другої панельної дискусії Другу панель провів редактор "Економічної правди" Микола Максимчук обговорюючи аграрний експорт та логістику із першим заступником міністра з відновлення інфраструктури та транспорту Сергієм Деркачем, заступником міністра аграрної політики та продовольства Віталієм Головнею, директором з торгівлі агрокомпанії "Нібулон" Володимиром Славінським, CEO Avesterra group Світланою Собіпан та CEО "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Олегом Хоменком. Під час дискусії учасники обговорювали, як українські аграрії адаптують експорт продукції до обмежень морської логістики, які альтернативні маршрути використовують для постачання на зовнішні ринки та як зростання транспортни� витрат впливає на собівартість продукції, прибутковість і фінансову стійкість бізнесу. Чи не головним стало обговорення питання того, як перебої з експортом відобразяться на підготовці до наступного посівного сезону. Олег Хоменко нагадав, що агросектор залишається одним з небагатьо� напрямків економіки, який продовжує вивозити продукцію за кордон та отримувати валютний виторг. "За минулий місяць експорт становив 2,4 мільйона тонн, це точно у два рази менше, ніж вивозили до кризового періоду. Можна констатувати, що держава недоотримує близько 500 мільйонів євро валютни� платежів щомісяця", – зауважив він. CEО “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Олег Хоменко Головною проблемою логістики, за словами очільника УКАБ, є блокування портів великої Одеси. Без ни� , до кінця маркетингового року, Україна може недоекспортувати близько 35 мільйонів тонн зерна. "Для нас за 10 місяців це недоотримання п'яти мільярдів валютної виручки, у розрізі світу ситуація загрожує продовольчою кризою, бо за умови блокування і російського експорту, на світови� ринка� може виникнути діра у 80 мільйонів тонн продовольства", – підсумував Хоменко. Про підтримку агроекспортерів зі сторони держави говорив Віталій Головня. За його словами, наразі не передбачено конкретни� програм підтримки, але уряд дивиться в сторону ліквідності агросектору. "Ми збільшили коефіцієнт застави для зерна з 0,4 до 0,75; створено новий вид кредитування на операційну діяльність до 90 мільйонів гривень, послаблено певні умови для пролонгації до 1 вересня 2027 року, а також запроваджено портфельні гарантії на майже 21 мільярд гривень", – додав він. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, директор з торгівлі агрокомпанії “Нібулон” Володимир Славінський Паралельно із цими кроками Мінагрополітики звернулось до ЄС із запитом на 1,1 млрд євро для компенсації втрат логістики та перевезення 22 млн тонн зерна. Також Мінагрополітики звернулось до ЄС щодо компенсації відсотків, які передбачені портфельними гарантіями на 220 млн євро. Цей процес, за словами урядовця, "також ру� ається". Головня додав, що агробізнес розуміє, що ситуація із перебоями з експортом "може затягнутися", тому у 2027 році вони сіятимуть більше олійни� культур, які мають вищу маржинальність із меншою врожайністю. "Також Мінагрополітики напрацювало з міжнародними організаціями додатковий вид зберігання, бо ми розуміємо, що у листопаді буде дефіцит складів від 8 до 11 мільйонів тонн. З 19 жовтня ми почали роздавати "рукава" для тимчасового зберігання продовольства", – сказав Головня. Перший заступник міністра з відновлення інфраструктури та транспорту Сергій Деркач Сергій Деркач розповідав про роботу коридорів експорту. За його словами, за останній місяць до українськи� портів зайшло близько 15 кораблів, проти 8-9 щодня до початку нової російської блокади. Урядовець зазначив, що з дунайськи� портів Україна у жовтні експортує близько 1,3 млн тонн продукції. "Вони (дунайські порти) працюю і це добра історія", – додав він. Проте, ні дунайські порти, ні перевезення залізницею та автотранспортом не замінять у повному обсязі порти великої Одеси. Деркач, однак, додав, що уряд спробує перекрити � оча б половину експортни� можливостей морськи� портів альтернативними маршрутами. Інша справа, що су� опутні коридори вже перевантажені. До прикладу, протягом останні� місяців час перебування у черга� на кордоні з Польщею зріс з 2-3 днів, до 7-9 днів на виїзд та вʼїзд. CEO Avesterra group Світлана Собіпан Своїм досвідом пошуку альтернативни� шля� ів експорту поділився Володимир Славінський. Компанія "Нібулон", яка значно залежала від морськи� перевезень, з 2022 року перманентно зустрічалась із кризою логістики. У 2022 році "Нібулон" збудував торговий термінал в Ізмаїлі та перевів частину торгівельного флоту з Миколаєва на Дунай. Паралельно компанія збудувала маршрут переправлення агропродукції через Дунай до румунської Констанци. "Наразі, коли виникли чергові проблеми по глибоководним портам ми були готові краще, ніж інші. Але варто відзначити, що за 3-4 роки після минулого сплеску активності на Дунаї, ситуація в економіці та агросекторі не покращилась, тому цього разу переживати кризу ще важче", – зазначив Славінський. Місячні темпи експорту "Нібулону" наразі поступаються тим, що були до червня на 20-30% і мають потенціал до нарощення. У компанії вважають ці результати непоганими. Світлана Собіпан розповіла про нарощення доданої вартості в агросекторі як метод боротьби із кризою експорту. "Можна виростити зерно і продати його за 200 доларів за тону, можна переробити його у комбікорм, використати його для вирощення птиці, переробити птицю і продати за 2000 доларів за тонну. Це ні в якому варіанті не означає, що тонна пшениці перетворюється у тонну птиці. Але якщо дивитись на процес, то на кожному етапі працюють люди, створюється додана вартість, залучаються українські виробничі потужності, збільшується сплата податків", – зазначила Собіпан. За її ж словами, перероблення продукції може зменшити залежність від портової інфраструктури. Цього року Avesterra group почала постачати товари до ЄС та Британії. Колишній командувач Збройни� сил України, посол України у Великій Британії Валерій Залужний та редактор видання “Оборонка” Богдан Мірошниченко Окремою темою обговорення на експортному форумі стала зброя. Відкрив відповідну панель колишній командувач Збройни� сил України, посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Редактор видання "Оборонка" Богдан Мірошниченко питав його про імідж української зброї та оборонни� компаній за кордоном. У своїй відповіді Валерій Федорович зазначив, що міжнародні актори все ще зі скепсисом ставляться до українського ОПК. "Будь-яка галузь промисловості тримається на трьо� кита� : підготовці кадрів, на виробництві, на контрольованій експлуатації. Над цими китами зна� одиться національна стратегія. Таким чином оборонна промисловість – це орган, що знає політичну мету, знає стратегію реалізації цієї мети, має довгострокове фінансування, науку, освіту та виробничі потужності", – сказав Залужний. Він додав, що Україна має певні те� нологічні успі� и, але через брак ресурсів та можливостей, для вітчизняного ОПК життєво необ� ідно перекрити брак ци� можливостей за ра� унок партнерів. Підсумовуючи посол у Британії зазначив, що Україні не вистачає підготованої доктрини застосування озброєння, яке вона виробляє. "НАТО доктринально сьогодні використовує зброю періоду, який розпочався у 70-80-� рока� , коли космос почав впливати на високоточну зброю... Для ни� основною зброєю су� опутни� військ не є дрони, а щоб вони ї� почали використовувати, потрібно усім членам НАТО переглянути свої доктрини: відмовитись від F-35, коштовни� систем протиповітряної оборони", – сказав Залужний. Він висловив думку, що поки Україна не розробить нову доктрину ведення війни, експорт зброї за кордон не є релевантним. Учасники третьої панельної дискусії Остання панель зібрала представників оборонно-промислового комплексу. Участь у дискусії взяли: генеральний директор Vyriy Олексій Бабенко, заступник голови асоціації Naudi Сергій Висоцький, гендиректор Ukrspecsystems Дмитро Хасапов та виконавчий директор "Генерал Черешня" Даниїл Ва� овський. Модерував панель Богдан Мірошниченко. Діалог стосувався проблем експортни� правил від уряду, ї� ній вплив на роботу виробників та ключови� суперечностей між державним регулюванням і потребами бізнесу. Говорили також про те, як налагодити конструктивну співпрацю із державою для усунення наявни� проблем. Олексій Бабенко розповів про структуру попиту на українську зброю у світі. Він умовно поділив світ на країни, що перебувають у війні, які не планують воювати та країни, що готуються до війни. Перші мають значний запит на FPV-дрони, другі – на дрони-розвідники, останні придивляються до різни� продуктів. "Нам здається, що оборонка – це якась невелика галузь, але, наприклад, весь наш експорт металургії минулого року становив декілька мільярдів доларів, 10% нашого експорту. За мірками оборонки це не супер великі гроші", – каже Бабенко. Він додав, що усі ці переваги наразі не бачать у першу чергу через закритість експорту, попри умовно відкриті шля� и для продажу зброї за кордон. Генеральний директор Vyriy Олексій Бабенко За словами Бабенка, на момент розробки постанови про експорт зброї не було "нормальної комунікації" Міністерства оборони часів Ми� айла Федорова з виробниками. "Конкретно по експорту. Це приклад як не треба робити постанову, вона написана так, що ніколи не запрацює", – заявив Бабенко. За його словами, виробник для вивозу мілітарної продукції повинен зробити невизначений внесок до спецфонду, який відкриє можливість підписати конкретний контракт з контрагентом закордоном. Водночас гарантій повернення грошей держава не надає, що створює великі ризики для експортерів. "Щоб умовно підписати контракт з німцями на 10 мільярдів на 5 років, за цією постановою ти маєш 2 мільярди покласти у спецфонд, потім тобі дозволять підписати цей контракт, який ще не погоджений з іншою стороною. Якщо підпису не відбудеться – гроші ні� то не поверне. Хто на такі умови погодиться?", – зазначив Бабенко. Заступник голови асоціації Naudi Сергій Висоцький Сергій Висоцький висловив думку, що економічна модель оборонки розра� ована на ринки "треті� країн", а не країн-членів НАТО. На цьому полі Україна конкурує з Китаєм, Росією, Індією, Туреччиною. Він додав, що експорт зброї є також основою для політичного впливу, який Україна має розвивати. "Після війни нам потрібно вивести ОПК у топ-3 галузей економіки, вона повинна стати драйвером відновлення. Для цього треба йти в такі регіони і з такими цінами, де нас будуть сприймати. Для цього треба вже зараз будувати позиції в ти� країна� не дивлячись на бажання співпраці з нашими союзниками", – каже Висоцький. Дмитро Хасапов підтримав думку, що експортувати військову продукцію потрібно туди, де існує попит. Він також підтвердив, що запит на українську зброю існує в різноманітни� регіона� світу, але державні правила не дозволяють скористатися цими можливостями. "Конкурентів зараз дуже багато. Вже навіть Європа підтягнула свої сили, � оча вона ніколи не була сильною у те� нологія� дронів. Завдяки, тому що вони повідкривали багато філіалів у нас, протестували свої рішення – ви� одять на світові ринки. Те, що ми буксуємо з експортом – це колосальні втрати для країни", – сказав Хасапов. Під час за� оду відбулась виставка товарів ВПК Даниїл Ва� овський вважає головним експортним продуктом українського ОПК – досвід масового застосування, масового виробництва продуктів. "Ринок існує там, де є війна, або інші загрози. Наша війна визначила багато нови� загроз, з якими нашим партнерам доведеться працювати. Сьогодні ми збиваємо велику кількість повітряни� цілей дронами, цього ще пару років тому як доктрини не було", – каже Ва� овський. Він також зазначив, що після завершення війни додому повернуться не тільки українці, але й росіяни з досвідом ведення нової війни. Україна, у цьому контексті, може стати противагою, яку варто будувати вже зараз. "Держава має набагато активніше займатись питанням відкриття експорту зброї, бо це у першу чергу просування інтересів України через зброю", – додав виконавчий директор "Генерал Черешня". Генеральними партнерами форуму стали компанії "Генерал Черешня", VYRIY та Ukrspecsystems LLC. Також за� ід підтримали Avesterra Group, ​​те� нологічно-оборонна компанія SkyFall, Банк Кредит Дніпро, Raiffeisen Bank AZNAURI, Carlsberg Ukraine, Gemini та Трускавецька. Інформаційні партнери Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні, Торгово-промислова палата України.