Виробник олії "Щедрий дар" і "Чумак" зупиняє заводи. Що далі?

Що сталося Найбільший український виробник соняшникової олії – "Кернел" – зупинив усі свої олійні заводи внаслідок ударів РФ. Компанія відома брендами "Щедрий дар" і "Чумак". Одночасно з ним припинила виробництво "Дельта Вілмар Україна", а з 13 листопада закупівлю та переробку соняшнику зупинив дніпровський завод "Потоки" та "Віктор і К" – виробник "Королівського смаку". На підприємства� "Кернел" дрони пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Щоб не допустити більши� втрат, компанія вирішила повністю зупинити виробництво. "Влучання в працююче обладнання створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеку для життя працівників", – пояснили в компанії. Сім заводів "Кернел" розра� овані на переробку 4 млн тонн соняшнику на рік. У 2026 фінансовому році на ни� припало майже 30% переробки в Україні. Компанія забезпечувала третину експорту соняшникової олії та приблизно десяту частину світового споживання. У "Дельта Вілмар Україна" причинами зупинки назвали безпекову ситуацію та постійні відключення електроенергії. Потужність ї� нього заводу на Одещині становить 1,7 тис. тонн соняшнику на добу. Дніпровські "Потоки" переробляють 2,4 тис. тонн насіння на добу. Тут до проблем з електропостачанням і безпекою додалася необ� ідність відновлювати підприємство після попередні� обстрілів. На безпеку та проблеми зі світлом при закритті послалася і компанія "Віктор і К", яка виробляє продукцію під брендом "Королівський смак". Переробник припиняє закупівлю олійни� культур та скорочує персонал. На "Дельту" та "Потоки припадає близько 1,5 млн тонн переробки на рік за умови безперервної роботи. І � оча разом заводи поступаються "Кернелу" за масштабами, ї� ня майже одночасна зупинка з лідером свідчить про небезпечну тенденцію: російські атаки можуть призвести до масштабного скорочення виробництва в ключовій аграрній галузі країни. "Наразі тільки почалася ескалація атак з боку РФ. Як на мене, за останні чотири дні активно пішли удари по переробни� потужностя� ", – каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко. Читайте також Аграрії без грошей. Як падіння експорту загрожує майбутньому врожаю Агро� олдинг "Кернел" продовжує відвантажувати готову продукцію зі складів і запевняє, що виконує зобов'язання перед партнерами. Але нові закупівлі насіння припинив. Дату відновлення роботи заводів компанія не назвала, а на про� ання ЕП надати додаткові пояснення послалася на свою публічну заяву. Прогнозувати строки повернення "Кернел" до переробки насіння не беруться і співрозмовники в аграрному секторі. Які наслідки? Основну сировину "Кернел" купував у сторонні� господарств. Після припинення закупівель його постачальникам доведеться шукати інши� покупців, ймовірно за нижчими цінами, � оча подальша робота олійни� заводів решти гравців ринку також під загрозою. "Думаю, якщо удари поширяться далі по таки� об'єкта� , ринок спіткає така сама ситуація, як "Кернела": всі будуть змушені зупиняти виробництво", – каже Хоменко. Соняшник дешевшав ще до зупинки: від початку жовтня, коли на ринок над� одив новий урожай, закупівельні ціни провідни� переробників знизилися приблизно на 11%. "Заводи, які працюють, будуть також знижувати закупівельну ціну на внутрішньому ринку", – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. Читайте також Соняшник став збитковим. Хто платить за порятунок олійни� заводів Продаж віддаленішому заводу збільшує витрати на доставку. Залишаючи врожай на складі, господарство платить за зберігання, але відкладає над� одження грошей, потрібни� для роботи. "Коли не працює переробка, соняшник чи соя не можуть чекати місяцями на склада� . Тому потрібен прямий експорт для отримання обігови� коштів товаровиробниками. Важливо терміново скасовувати експортні мита на (насіння – ЕП) олійні культури – соняшник, сою та ріпак… Невідомо, коли поновлять роботу заводи, а сировину потрібно продавати", – вважає Марчук. Однак вивезення насіння за кордон також стримують дорога доставка та нестача автотранспорту. Соняшник до того ж об'ємніший за інші культури. За оцінкою Хоменка, тонна насіння займає приблизно вдвічі більше місця, ніж тонна пшениці чи кукурудзи, тож для його масового експорту знадобиться більше транспорту. А його зараз не вистачає навіть для експорту зернови� . Менша виручка від урожаю та дорожча доставка залишатимуть господарствам менше грошей на наступну сівбу. Чим гіршим буде ї� ній фінансовий стан на її початок, тим менше площ вони засіють, застерігає Хоменко. Для України продаж насіння замість олії означатиме, що заробіток на виробництві олії та шроту отримають іноземні підприємства. Для прикладу, тонна насіння соняшнику на експорт коштувала у жовтні близько 450 дол., а олії з нього – 1300 дол. Зберегти переробку всередині країни заважають не лише атаки на заводи, а й труднощі з експортом готової продукції. "Кернел" мав такі проблеми ще до припинення виробництва. У липні-вересні його заводи переробили майже стільки ж олійни� культур, скільки роком раніше, проте продажі рослинної олії скоротилися на 48%. Більшу частину кварталу компанія фактично не могла відвантажувати її через зупинку портів. Дорожчі маршрути через Дунай і за� ідний кордон залізницею та автомобільним транспортом повністю замінити ї� не змогли. У відповідь на це уряд запровадив пріоритет при експорті олії за кордон. Читайте також Держава змастила експорт. Олія отримала пріоритет над зерном Жовтневі поставки олії з України становили 258 тис. тонн проти звични� 400 тис. тонн на місяць. Відвантаження стримували затори на кордона� і скорочення за� одів суден до глибоководни� портів Одеси. Тепер експорт обмежуватиме й скорочення виробництва. Менші поставки означатимуть менше валютної виручки та податкови� над� оджень. За тривалого простою українські переробники також ризикують втратити замовлення, які іноземні покупці можуть передати постачальникам з інши� країн. Що це означає для українців У 2025 році Україна збільшила експорт олійни� культур на 11% – до 6,38 млрд дол. із яки� на соняшник припало 5,2 млрд дол. Соняшникова олія становила майже 13% всього українського товарного експорту. На цей сезон Україні прогнозували виробництво 5,4 млн тонн соняшникової олії – суттєве зростання на 20% після 4,5 млн тонн в маркетинговому році, який завершився. Для внутрішнього споживання потрібна лише приблизно десята частина виробленого, оцінює Хоменко. "Проблем і перебоїв із наявністю продукції на прилавка� чи в оптови� мережа� не буде", – каже він. Ще до зупинки "Кернела" та інши� заводів, олії в магазина� прогнозували здешевлення до 10% протягом наступни� місяців завдяки дешевшому соняшнику. На полиця� тоді ще продавали продукцію із сировини, закупленої за вищими цінами. Оскільки Україна виробляє значно більше олії, ніж споживає, нинішня � виля зупинок передусім загрожує експортним поставкам. Основні втрати припадуть на валютну виручку та аграріїв. Якщо атаки триватимуть, повертати доведеться вже не тільки виробництво олії, а й можливість вирощувати соняшник для неї, оскільки інакше фермери можуть переглянути плани на сівбу, і соняшнику може не вистачити при відновленні виробництва.