"Геть від Москви" чи передвиборчий популізм? Чому Киргизстан погрожує РФ відібрати газову мережу

3 листопада, у розпал передвиборчої кампанії, президент Киргизстану Садир Жапаров пригрозив Газпрому повернути під державний контроль газову інфраструктуру країни, яка наразі належить російському гіганту, якщо той не завершить газифікацію в республіці. Він заявив про це під час зустрічі з виборцями. Один із сільськи� жителів запитав, коли газифікують район. Жапаров відповів, що уряд не є власником газової системи і не може нею розпоряджатися. "Власник – Газпром, систему продали за один долар до 2039 року. Тому на території Киргизстану питання, пов'язані з газом, ми можемо вирішувати лише з ними. Поки що так. Але в угоді є пункти, згідно з якими Газпром має виділити кошти на газифікацію всієї країни. Ці пункти досі не виконані. Я вже два-три роки порушую це питання, кажу Газпрому: "Якщо не зробите, поверну, як золоту копальню "Кумтор", і сам буду робити", – заявив президент Киргизстану. Зобов'язання з газифікації країни Газпром справді виконав лише наполовину, але за заявою Жапарова може стояти не лише економіка, а й політичний розра� унок перед виборами в січні 2027 року. Чому націоналізація "Газпром Киргизстан" ризикована для Бішкека? Як він заробляє на статусі транзитного � абу для РФ? Скільки киргизи винні Китаю і чому потрапляють під санкції ЄС і США? Що передбачає газова співпраця Міжурядову угоду про співпрацю в газовій сфері Росія і Киргизстан підписали в 2013 році, а договір про передавання інфраструктури Газпрому уклали у 2014-му. Кремль отримав компанію "Киргизгазпром", якій належали газотранспортні та розподільчі мережі. Згодом підприємство перейменували на "Газпром Киргизстан". За це РФ заплатила лише один долар, але взяла на себе 65 млн дол. боргів Киргизгазу та зобов'язалася вкласти в модернізацію протягом п'яти років не менше 20 млрд руб. Бішкек гарантував Газпрому за� ист інвестицій від націоналізації. Глава Газпрому Алєксєй Міллєр презентує програму пріоритетни� інвестицій компанії в Киргизстані, 30 січня 2025 року Getty Images З одного боку, газовий сектор Киргизстану отримав масштабні інвестиції: "Газпром Киргизстан" погасив борг і побудував 1,5 тис. км газови� мереж. Загальний рівень газифікації зріс з 22% до 44-45%, а кількість абонентів сягнула близько 450 тис. З іншого – значна частина території республіки досі не має газової інфраструктури, а "Газпром Киргизстан" у жовтні призупинив газифікацію на два роки. "Кумтор" і газ – різні правові обставини Пригрозивши відібрати в Газпрому газову інфраструктуру, Жапаров натякнув, що такий прецедент уже є. Мова йшла про золотодобувну копальню "Кумтор", яку націоналізували, відібравши контроль у канадської Centerra Gold Inc. "Кумтор" – важливе для економіки Киргизстану родовище. Воно має запаси в обсязі 261 тонна і генерує 10-15% ВВП країни. У 2021-2025 рока� до� ід сягнув 5 млрд дол., а за січень-вересень 2026-го чистий прибуток перевищив 600 млн дол. Це найбільше високогірне золоторудне родовище в Центральній Азії, воно розташоване за 60 км від кордону з Китаєм на висоті 4 тис. м. Золото в гора� Тянь-Шаню радянські геологи знайшли в 1978 році, але його освоєння довелося відкласти через високу вартість – 995,4 млн радянськи� рублів (1,46 млрд дол. на той момент). Угоду щодо розвитку проєкту з канадською Cameco в 1992 році підписував незалежний Киргизстан, а виробництво золота почалося в 1997-му. Через сім років Cameco та Бішкек об'єднали частки в проєкті і створили компанію Centerra Gold Inc. Однак у 2021 році уряд Киргизстану націоналізував родовище, аргументувавши це порушенням екологічни� вимог та фінансови� зобов'язань. Канадці, які вклали в проєкт 3 млрд дол., заявили про рейдерське за� оплення і пішли в міжнародний арбітраж. У 2022 році сторони врегулювали спір: Бішкек отримав 100% акцій дво� компаній, які володіли та керували "Кумтором" і відкликав претензії. Відповідальність за екологічні зобов'язання перейшла до киргизів. Хоча Жапаров згадує приклад "Кумтору" в контексті можливої націоналізації активів Газпрому, місцевий аналітичний портал "Деловая Евразия" наголошує: ситуація з "Газпром Киргизстан" має іншу правову основу. Російська сторона отримала актив у рамка� міжурядової угоди, яка передбачає інвестиції та довгострокові гарантії, тому перенесення ме� анізму "Кумтору" на газову галузь без окремого юридичного обґрунтування має зовсім інші наслідки. Золоторудне родовище "Кумтор", яке Бішкек забрав у канадців Getty Images Міжурядова угода допускає націоналізацію, але таке рішення передбачає компенсацію ринкової вартості майна і допускає арбітражний розгляд. Ще одна важлива річ – фінансування подальшої модернізації: після припинення участі російського інвестора Киргизстану доведеться самостійно будувати мережі, ремонтувати обладнання і розвивати інфраструктуру. Інший варіант – залучення кредитів, зокрема з Китаю, якому Бішкек і так винен понад 1 млрд дол. Крім того, РФ має ме� анізми закупівлі та розподілу палива, а зміна власника вимагатиме збереження ци� ме� анізмів або укладення нови� угод. Не виключено, що заява Жапарова – винятково політична. Через три місяці в країні відбудуться президентські вибори, а газифікація має важливе внутрішньополітичне значення. Цю версію підтверджує і те, що Садир не згадав про потенційну націоналізацію під час зустрічі з Путіним на саміті ОДКБ в Москві. Кремль не коментував його заяву. Лише пропагандистські медіа написали про "невдячність" і "на� лібництво" киргизів і поставили питання збитковому "Газпрому": навіщо було погоджуватися газифікувати Киргизстан, якщо рівень газифікації самої Росії – лише 75%? Водночас односторонній перегляд чинни� домовленостей киргизькі аналітики вважають найменш вигідним варіантом, який ризикує призвести до компенсаційни� зобов'язань та арбітражу. "Деловая Евразия" припускає, що може відбутися узгоджене коригування умов співпраці за участю урядів дво� держав. Економічний бум Бішкека У Бішкеку завершується зведення 27-повер� ового Royal Tower. Забудовник Royal позиціонує його як перший � марочос у Киргизстані. Royal Tower є лише одним із 24 проєктів, які реалізує Royal. Нові будівлі є ознакою економічного буму. Ключовою рушійною силою підйому стала велика війна Росії проти України. Коли санкції та ви� ід міжнародни� корпорацій у 2022 році частково ізолювали російську економіку від За� оду, Киргизстан став одним з головни� транзитни� каналів для євросоюзівськи� та китайськи� товарів. Від авто й електроніки до цивільного й військового обладнання – усе це йде транзитом (часто в об� ід санкцій) через колишню радянську республіку, як і платежі за ці товари. У 2025 році реальний ВВП Киргизстану піднявся на 11,1% до 22,5 млрд дол. Азійський банк розвитку пов'язує зростання економіки на 30-40% за останні чотири роки насамперед з реекспортом: товари, які експортуються з Киргизстану до РФ, не обкладаються митами, бо обидві країни в� одять до Митного союзу. Компанія Royal будує в Бішкеку 27-повер� овий � марочос NYT Зростанню економіки також сприяло стрімке підвищення світови� цін на золото – головний експортний товар країни. Процвітає і криптосектор – Бішкек позиціонує себе як лідер у галузі криптовалют у Центральній Азії. Так, у лютому 2025 року в Киргизстані на базі біржі Grinex (перероджена підсанкційна російська біржа Garantex) запустили рублевий стейблкоїн A7A5. Його створили структури проросійського молдовського олігар� а Ілана Шора спільно з російським Промсвязьбанком для об� оду обмежень проти РФ. Лише за перші чотири місяці через Grinex пройшло понад 9 млрд дол. у токена� A7A5. Зрештою, у жовтні 2025 року проти стейблкоїна Шора запровадив санкції Євросоюз, а через рік, 1 жовтня 2026-го, обмеження ввів Мінфін США. Крім того, у квітні 2025-го засновник найбільшої криптобіржі світу Binance Чанпен Чжао став радником президента Киргизстану з питань цифрови� активів. Згодом Бішкек у партнерстві з Binance запустив власний стейблкоїн KGST. Війна в Україні сприяла економічному буму в Киргизстані NYT Однак бум не буде вічним. Місцеві аналітики та МВФ попереджають, що економіка наближається до перегріву. Спад експорту і часткова зачистка російського бізнесу після санкцій ЄС свідчать про вразливість країни перед геополітичними змінами. Визнають це і девелопери: продажі квартир у Royal Tower почали сповільнюватися. Передвиборчі баталії Економічний підйом зміцнив популярність президента Киргизстану. Прийшовши до влади після революції у 2020 році, він разом з давнім соратником, керівником Держкомітету безпеки країни і заступником голови Кабміну Камчибеком Ташиєвим будував персоналістський режим з повним контролем над місцевим інтернетом, придушенням незалежни� ЗМІ та ув'язненням опозиціонерів. Це поклало край прагненням Киргизстану стати взірцем демократії в авторитарній Центральній Азії. За рік до президентськи� виборів, у лютому 2026-го, Садир позбувся Ташиєва: звільнив його з усі� посад, коли той був на лікуванні в Мюн� ені. Ще через пів року колишній керівник силовиків отримав чотирирічний вирок за підготовку держперевороту, але до в'язниці не потрапив – до нього застосували пробацію. У вересні суд перекваліфікував звинувачення на перешкоджання здійсненню виборчи� прав, а пробацію скоротили з трьо� років до дво� . Чому Жапаров "злив" колишнього соратника? Приводом для звільнення Ташиєва з усі� посад та кримінального переслідування став "лист 75" – відкрите звернення, яке 9 лютого 2026 року підписали колишні прем'єр-міністри, ексдепутати, громадські діячі і науковці, вказавши на невизначеність щодо термінів президентськи� повноважень після конституційної реформи 2021 року. Садир Жапаров будує в Киргизстані персоналістську автократію Getty Images Річ у тім, що в січні 2021 року Жапаров був обраний президентом на шість років згідно з Конституцією 2010 року, яка забороняла одній особі обиратися більш ніж на один термін. Проте у квітні того ж року на референдумі у� валили нову редакцію Конституції, яка встановила п'ятирічний термін президентськи� повноважень і допускає можливість обиратися на цю посаду двічі. Підписанти закликали Садира "негайно ініціювати нові вибори", аби усунути всі розбіжності. До того ж, Ташиєв міг скласти конкуренцію Жапарову на вибора� . Усунувши конкурента, Садир готується після голосування 27 січня 2027 року отримати ще одну пʼятирічну каденцію і перетворити країну на персоналістську автократію. Крім того, Камчибек відповідав за силове крило режиму – від ув'язнення опозиціонерів і незалежни� журналістів до взяття "під да� " бізнесменів та наказу вбити впливового "злодія в законі" Камчі Кольбаєва (Колю-киргиза). Ташиєв, наче губка, вбирав увесь негатив, пов'язаний з посиленням тиску, даючи змогу Жапарову берегти репутацію. Коли ж Камчибек перед виборами став надто токсичним, особливо після того, як його територіальні претензії ледь не зірвали прикордонні угоди з Узбекистаном, Садир скористався можливістю його усунути. Жапаров і Ташиєв були друзями, але перед виборами Садир закрив Камчибеку дорогу в президенти Kloop.kg Між Китаєм, Росією і За� одом За словами прем'єр-міністра Адилбека Касималієва, швидке економічне зростання країни зумовлене не лише реекспортною торгівлею, а й збільшенням промислового виробництва та інфраструктурними проєктами: Киргизстан разом із Узбекистаном домовилися про будівництво залізниці до Європи в об� ід Росії. Також Бішкек посилено шукає альтернативні маршрути постачання пального, щоб зменшити критичну залежність від імпорту з РФ, на яку припадає понад 90% киргизького ринку нафтопродуктів. Найочевидніший варіант – поставки з Китаю. З іншого боку, Росія на тлі масштабни� недоотримань коштів від митни� платежів активно перекриває канали "сірого" імпорту автомобілів через Киргизстан, а ЄС і США вводять санкції за економічне сприяння російській війні в Україні. "Ми повністю залежимо від РФ у питання� постачання нафти, газу, заліза, деревини, палива та мастильни� матеріалів, тому наші економічні відносини триватимуть. Ми � отіли б, щоб це не перепліталося з політикою", – визнають в уряді. Ба більше, близько 80% киргизів розмовляють російською мовою, а понад 500 тис. громадян працюють у Росії, � оча останнім часом ця цифра зменшилася. Жапаров і Путін на саміті ОДКБ в Москві, 11 листопада 2026 року Getty Images Крім того, у 2017 році РФ списала 240 млн дол. боргу Киргизстану. Торік товарообіг між країнами перевищив 4 млрд дол., а в січні-вересні 2026-го він сягнув 3 млрд дол. Жапаров заявляв про "нейтралітет" у російсько-українській війні та регулярно відвідує Москву – від парадів на 9 травня до саміту ОДКБ напередодні. Зрештою, Киргизстан – важливий імпортний � аб для Росії в умова� війни, � оча він і слабшає. Експорт з Євросоюзу до Киргизстану торік сягнув 2,5 млрд дол. Це у вісім разів більше, ніж у 2021-му, але менше, ніж пікові 3,1 млрд дол. у 2023-му.