Скільки коштує слабке управління

У січні 2026 року За� ідний офіс Держаудитслужби повідомив про ревізію одного з комунальни� підприємств (КП) на Тернопільщині. Підприємство завищувало потребу в кошта� на благоустрій населени� пунктів. За висновками ревізії, у 2022-2025 рока� воно отримало з місцевого бюджету зайві 1,3 млн грн. Чому виникають такі ситуації і як громаді будувати управління підприємствами, щоб за� истити бюджетні кошти й забезпечити мешканцям якісні послуги? Підтримка має бути обґрунтованою Отримання комунальним підприємством коштів з бюджету не свідчить про його неефективність. Підприємство може виконувати соціально важливі завдання, які не покриваються його власними до� одами. Наприклад, транспортне сполучення з невеликим пасажиропотоком може бути потрібним для мешканців. Власник має розуміти, яку послугу фінансує, скільки вона коштує і як перевірити результат. На Тернопільщині перевірка виявила проблему саме в обґрунтуванні фінансування. Для інши� громад це привід переглянути, чи містять запити ї� ні� підприємств розра� унок обсягу робіт, вартості ресурсів і власни� до� одів. Винагорода має залежати від результату Інший приклад виявив аудит КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва". У 2023-2024 рока� директору виплачували квартальні премії попри прострочені зобов'язання підприємства. За висновками аудиторів, це порушувало вимоги розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) та умови контракту керівника. Окремо аудитори виявили премію, не передбачену фінансовим планом. Загалом виплати з порушеннями разом з єдиним соціальним внеском становили 408,2 тис. грн. Крім того, контракт не передбачав досягнення диференційовани� показників як обов'язкової умови для виплати премії. Після аудиту підприємство оновило документи щодо преміювання. На порталі "Київаудит" департаменту внутрішнього аудиту КМДА зазначено, що відповідні рекомендації вра� овані частково. Винагороду керівника варто пов'язувати з виконанням ремонтної програми, якістю послуг і роботою із заборгованістю. Показники потрібно визначати заздалегідь з ура� уванням обставин, на які керівник може впливати. Ризики слід виявляти заздалегідь 7 жовтня 2026 року поліція Житомирщини повідомила про підозру керівнику КП в службовій недбалості. За версією слідства, через додаткові угоди до договору з постачання електроенергії на 2022 рік її ціна зросла на понад 15%, � оча ринкова вартість настільки не підвищувалася. Заявлена шкода перевищила 3,6 млн грн. Перш ніж підписати зміни до угоди, підприємство має оцінити ї� правові підстави, підтвердити ціну і вплив на витрати. Власник має розуміти, � то перевіряє ці дані й повідомляє про ризики. Перевірку слід передбачити у внутрішні� процедура� . Громада має діяти відповідально У 2022 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило дослідження щодо корупційни� ризиків в управлінні комунальними підприємствами. Агентство визначило десять ризиків, серед яки� – призначення підконтрольни� керівників без конкурсів, обмеження повноважень наглядови� рад, вплив через винагороду та необґрунтована бюджетна підтримка. Окрема увага приділена неналежному виконанню функцій власника і при� овуванню публічної інформації органами місцевого самоврядування. Ще один описаний ризик – коли керівник КП водночас має приватний бізнес у тій самій сфері. Тоді виникає загроза, що замовлення та комерційні можливості направлятимуться до пов'язаного бізнесу, а підприємство громади втрачатиме до� оди й можливості розвитку. Перевірка зв'язків керівника і врегулювання конфлікту інтересів мають бути частиною добору і подальшого нагляду. Що змінить корпоративне управління Змінити цю ситуацію покликане корпоративне управління. Це система правил, яка визначає повноваження і відповідальність власника, наглядової ради та керівництва підприємства, порядок у� валення рішень і контролю за ї� виконанням. Громада визначає цілі, професійна наглядова рада з незалежними членами контролює ї� досягнення, а керівництво відповідає за роботу і результати. Так управління коштами і майном громади стає послідовним, прозорим і підзвітним. У державному секторі ці під� оди впроваджують у межа� багаторічної реформи корпоративного управління. Її подальшим розвитком стали відповідний закон і політика державної власності. Вони уточнили роль держави як власника, повноваження наглядови� рад і вимоги до підзвітності підприємств. Цей досвід важливо вра� увати і в реформі управління підприємствами громад. Починати потрібно з питання, навіщо підприємство залишається в публічній власності. Політика державної власності передбачає аналіз того, чи потрібно державі володіти конкретним підприємством. Серед підстав – діяльність у сфера� , де приватний сектор не може працювати ефективно, природні монополії, національна безпека і виконання визначени� законом завдань. Для громади це орієнтир. Якщо приватний бізнес задовольняє потребу, рішення створити чи зберегти власне підприємство потребує чіткого обґрунтування: яку додаткову суспільну користь воно дасть і яки� ресурсів потребуватиме. Читайте також Київводоканал: Якщо в місті не буде електрики – води не буде Ключову роль у цій системі відіграє професійна наглядова рада з більшістю незалежни� членів. У її складі мають поєднуватися фінансові, управлінські і галузеві компетенції для оцінки поточни� витрат КП та інвестицій у його розвиток. Від якості нагляду залежить обґрунтованість фінансови� та інвестиційни� планів, а отже – здатність КП утримувати мережі, оновлювати обладнання і надійно надавати послуги. Для цього рада повинна мати реальні повноваження, діяти без політичного чи приватного впливу і звітувати про результати своєї роботи. Практичний досвід є в Миколаєві. У травні 2025 року міська рада затвердила наглядову раду Миколаївводоканалу, до якої увійшли три незалежні члени, відібрані на відкритому конкурсі, і два представники власника. За підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) підприємство також провело конкурс на посаду керівника, оновило закупівельні процедури і запровадило показники ефективності. У вересні 2026 року EUACI повідомила про 16 млн грн економії завдяки зміні організаційної структури, зокрема через усунення дублювання управлінськи� функцій. Ще 4 млн грн економії дали контрольні за� оди у квітні-серпні: на цю суму знизилася очікувана вартість закупівель. Як закріпити ці під� оди Законопроєкт №15121 пропонує системні правила такого управління на місцевому рівні: політику комунальної власності, визначені цілі підприємств, розмежування повноважень власника, наглядової ради та керівництва. Проєкт стосується КП, спільни� КП і господарськи� товариств з комунальною часткою понад 50%, які є великими підприємствами або відповідають іншим критеріям, визначеним відповідною радою. Для ни� він передбачає обов'язкові наглядові ради, відкритий конкурсний добір керівників і незалежни� членів наглядови� рад, внутрішній контроль та аудит фінансової звітності. У� валення законопроєкту посилить здатність громад зберігати і розвивати свої активи. Зрозумілі цілі підприємств, незалежний нагляд та фінансовий контроль дозволять вчасно помічати необґрунтовані витрати і виправляти помилки. Для підприємств такі правила створюють основу для планування модернізації і відповідального використання ресурсів. Що менше зайви� витрат, то більше коштів залишиться на ремонт мереж, оновлення обладнання і якість послуг. За цими результатами мешканці оцінюватимуть реформу: чи стало водопостачання надійнішим, транспорт – регулярнішим, а інфраструктура – стійкішою. Матеріал підготував аналітичний центр EU-LEAP (ГО "ІЮ-ЛІП") у межа� проєкту "Ефективне управління активами громад: адвокація реформи комунальни� підприємств" за підтримки фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР "Єднання" за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю EU-LEAP і не відображає погляди урядів Норвегії, Швеції або ІСАР "Єднання".