У Мінфіні розповіли, як Україна може заощаджувати до 200 мільйонів євро щороку
Україна зробила черговий крок для приєднання до Єдиної зони платежів у євро: напередодні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №14327-д, спрямований на виконання європейських вимог щодо протидії відмиванню коштів. Тепер же документ необхідно встигнути ухвалити в цілому до кінця 2026 року. Повний текст новини
Що варто знати про приєднання до SEPA
Наразі перекази між Україною та європейськими країнами підлягають посиленому фінансовому моніторингу. Це стосується як розрахунків бізнесу з іноземними партнерами, так і платежів громадян, зокрема родичам за кордоном. Комісія за одну операцію може сягати 20 євро або 1,5% від суми, а сам процес потребує додаткового часу. Натомість приєднання до SEPA дозволить щороку заощаджувати від 100 до 200 мільйонів євро, зауважив міністр фінансів Сергій Марченко, передає 24 Канал.
Утім, часу для завершення необхідних змін залишається обмаль.
Часу в нас не дуже багато. Якщо ми не встигнемо (до кінця 2026 року – 24 Канал), то втратимо можливість адаптувати наші підходи і процеси за старими правилами. Нові правила вже не дозволять нам це зробити– пояснив посадовець.
Наприклад, Молдова, Чорногорія та Сербія, прагнучи якнайшвидше долучитися до Єдиної зони платежів у євро, ухвалювали відповідні рішення без тривалих обговорень. Натомість в Україні, на думку очільника Мінфіну, виникла "недостатньо аргументована дискусія", яка може відтермінувати реалізацію цієї ініціативи.
Зокрема, суперечки виникли через надання слідчим органам доступу до реєстру банківських рахунків і сейфів. Однак чиновник запевняє, що там зазначатимуть лише імена власників і назви фінансових установ, аби правоохоронці могли адресно надсилати запити в конкретні банки. "Як це вплине на громадян? Жодним чином. Ніхто це навіть не відчує", – додав Марченко.
Які проблеми ускладнюють боротьбу з відмиванням коштів
Схеми легалізації незаконних доходів стають дедалі більш цифровізованими, що ускладнює їх виявлення. Особливу увагу привертає гральний бізнес, який активно використовують для таких операцій. Водночас створення реєстру дропів – осіб, які передають свої банківські картки стороннім, – не розв'яже проблему повністю.
Фінансовій розвідці, Державній податковій службі та Бюро економічної безпеки варто зосередитися насамперед на організаторах незаконних схем, а не на людях, які через скрутне становище погоджуються брати в них участь, вважає міністр.
Коментуючи статистику повернення до бюджету лише 0,4% із 2 мільярдів гривень виявлених відмитих коштів, Марченко назвав цей результат негативним і вказав на необхідність зосередитися на системних речах. Ключовим завданням має стати налагодження каналів обміну інформацією між органами.
Хочемо менше відмивання – давайте відмовлятися від кешу (готівки – 24 Канал). Просто мінімізуємо операції там, де це можливо– наостанок зауважив посадовець.
Нагадаємо, раніше в Україні викрили мережу нелегальних обмінників, що проводила незаконні валютні операції та легалізувала кошти злочинного походження.
