Курс на 2028-й рік: що насправді означає для України новий звіт Єврокомісії

Єврокомісія, традиційно, на початку листопада представила щорічний пакет документів щодо розширення ЄС, оцінивши прогрес країн-кандидатів. Це не черговий папірець із Брюсселя, а справжній "рентген" української держави у найскладніший період її історії.

  Adv

Попри повномасштабну російську навалу, щоденні обстріли та удари по енергетиці, Україна демонструє парадокс: реформує правову й економічну системи, одночасно героїчно обороняючись від агресора. Проте за схвальними формулюваннями Єврокомісії ховається чіткий сигнал: "зелений коридор солідарності" вичерпується, попереду — сувора домашня робота.

Що вдалося, де Київ буксує, чи є дата вступу та чи розділять Україну і Молдову у переговорному процесі — читайте в матеріалі 24 Каналу. Розібратися у темі нам допоміг програмний офіцер German Marshall Fund of the United States Лауренціу Плешка.

популярні відео

Україна серед групи лідерів до членства

Загальний вердикт Єврокомісії для України — позитивний: попри виклики війни, країна тисне на педаль реформ, демонструючи вражаючий ривок у цифровізації, митній та енергетичній сферах, а також стрімко глибшає її оборонна співпраця з ЄС. Втім, у Брюсселі застерігають без прикрас: поточного темпу недостатньо, щоб витримати амбітний дедлайн українського уряду й закрити переговорні глави до кінця 2028-го року.

Реклама

Оцінюючи весь геополітичний ландшафт розширення ЄС, Єврокомісія фактично поділила країн-кандидатів на три різні групи.

• У першій — чільна четвірка: Україна, Молдова, Чорногорія та Албанія, які впевнено пробивають собі шлях уперед.
• У другій — Північна Македонія, Боснія і Герцеговина та Косово, де євроінтеграційні процеси наразі просто зависли в паузі.
• У третій групі — Сербія, Грузія та Туреччина, де фіксують або відвертий відкат у реформах, або тривалу політичну заморозку переговорів.

Якщо ж брати суто динаміку офіційного досьє Києва, то 2025 – 2026 роки стали справжнім проривом. Восени 2025-го команда успішно закрила двосторонній скринінг законодавства. Уже в червні 2026-го стартували переговори за фундаментальним Кластером 1, у липні закрутився процес у Кластері 6 щодо зовнішньої політики, а в жовтні зелене світло отримали Кластери 2 та 3. Наразі Брюссель офіційно дав зелене світло й усім решті блок-пакетам — вони повністю готові до відкриття.

Реклама

За словами посолки ЄС в Україні Катаріни Матернової, цьогорічний звіт є надзвичайно позитивним для нашої держави, адже попри посилення російської агресії Україна впевнено тримається серед чотирьох лідерів процесу розширення та демонструє прогрес у всіх сферах без жодного відкату назад. Вона також підкреслила, що після подання заявки у лютому 2022-го року темпи реформ суттєво прискорилися, а рівень готовності України зріс одразу в 14 сферах.

Як я кажу, навіть гібридний автомобіль – це автомобіль, тож обмежений прогрес - це все одно прогрес. Іншими словами, у жодній зі сфер чи розділів немає відкату, — підкреслила пані Матернова.

Де Україна дійсно тисне на газ

Найсильніші позиції Київ утримує на напрямах, де результати дивують навіть вибагливий Брюссель. Передусім — це цифровий ривок. Україна не просто тримає планку, а й продовжує диктувати європейські тренди у сфері електронного врядування (просто перечитайте знову це речення - це дійсно вражає).

Реклама

Вже з початку 2026-го року ми офіційно увійшли до єдиної роумінгової зони ЄС, а вітчизняна екосистема "Дія" та платформи прозорої відбудови отримали від Єврокомісії найвищу оцінку як реальні інструменти боротьби з корупційними ризиками.

Не менш вражаючим є безпековий блок. Київ практично повністю синхронізував свою зовнішню політику з європейським вектором. Сьогодні Україна — це вже не просто споживач допомоги, а ключовий донор унікального воєнного та технологічного досвіду в кіберзахисті, протидії гібридним загрозам та розвитку сучасного оборонно-промислового комплексу.

Окремий плюс від Єврокомісії заслужила робота антикорупційної тріади — НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду. Масштабні розслідування в оборонній та енергетичній сферах і, головне – реальні вироки для високопосадовців доводять: ці інституції витримують випробування війною та здатні працювати під будь-яким тиском.

Паралельно суттєвий прорив зафіксовано в енергетиці. Ухвалення необхідного законодавчого пакета та призначення нового оператора ринку вивели українську енергосистему на фінішну пряму до повної та незворотної інтеграції з європейським простором.

Реклама

"Тіньова сторона" реформ: де Київ буксує

За яскравими цифровими успіхами ховається чіткий список системних провалів, які Єврокомісія фіксує без прикрас. Перш за все, у Брюсселі занепокоєні гальмуванням у Верховній Раді: частка якісних урядових законопроєктів упала до чверті, а потік депутатських ініціатив створює хаос і розмиває якість законів.

Не менш тривожна ситуація в судовій системі, де кадровий голод сягнув критичної позначки у понад дві з половиною тисячі порожніх крісел суддів, а більшість із 10 пріоритетних реформ верховенства права фактично зависла.

Та найгостріше Брюссель реагує на тиск на антикорупційну систему та затягування реформи силовиків. НАБУ та САП досі змушені відбиватися від медіаатак і проваджень з боку інших силових структур, розслідування щодо народних депутатів усе ще залежать від санкції генерального прокурора (чи виконувача його обов’язків), а лазівка із закриттям справ за "строками досудового розслідування" досі залишається недоторканою.

Реклама

Паралельно СБУ продовжує триматися за невластиві їй, але дуже “маржинальні” розслідування бізнес-справ та монополію на прослуховування, реформи ДБР і Бюро економічної безпеки гальмують, а у медіапросторі Єврокомісія вже прямо закликає згорнути державне фінансування телемарафону "Єдині новини" на користь повноцінного медіаплюралізму та підтримки "Суспільного", а не підгодовування "своїх".

Економічний фронт: стійкість на межі виснаження

В економічному блоці Єврокомісія віддає належне макрофінансовій витримці України: завдяки жорсткій політиці Нацбанку та підтримці партнерів через міжнародні програми, золотовалютні резерви вдається утримувати на вражаючій позначці понад 51 мільярд доларів.

Проте нищівні удари Росії по українській інфраструктурі, нга жаль, даються взнаки — зростання реального ВВП сповільнилося до скромних 1,8%, а дефіцит поточного рахунку сягнув критичних 15,6% через вимушений масований імпорт електроенергії.

Головними ж стопорами для українського бізнесу залишаються не лише розбита енергетика та високі тарифи, а й гостра кадрова криза. Мобілізація разом із вимушеною багатомільйонною міграцією знекровила ринок праці в Україні, перетворивши брак людей на головний бар'єр для відновлення економіки.

Реклама

Від політичних авансів до "ручного управління": новий формат євроінтеграції

Звіт 2026-го року остаточно підвів риску під епохою політичних обіцянок. Брюссель і Київ переходять до прагматичного "ручного управління" процесом.

Головний індикатор цього зламу – створення у жовтні 2026 року спільної робочої групи (Task Force). Єврокомісія відмовляється чекати цілий рік на черговий бюрократичний звіт і відтепер моніторить виконання фундаментальних реформ у режимі реального часу.

Паралельно Єврокомісія змінює правила гри для всіх кандидатів. Головна новація – концепція поступового входження: країнам дозволяють користуватися реальними бонусами ЄС ще до підписання остаточного договору про вступ.

Першим успішним прикладом для України вже стало повноцінне приєднання до євророумінгу з 1 січня 2026-го року. На черзі – інтеграція у співавторстві енергетичних ринків, транспортних мереж, цифрових сервісів та державних закупівель.

Реклама

2028 рік – реальний дедлайн чи амбітний іспит для Києва

Вирішальним тестом для України стане вже перша половина 2027-го року, коли Брюссель очікує підсумковий звіт за фундаментальними бенчмарками (IBAR) у першому кластері.

За базовим графіком Єврокомісії, Київ має закрити це завдання у квітні-травні, аби протягом року пройти через перші сім переговорних розділів — від освіти й науки до зовнішньої політики. Втім, на Банковій планку піднімають ще вище: розраховують закрити IBAR вже у березні, а до середини 2027-го фіналізувати одразу кілька глав. Індивідуальна дорожня карта дає Україні таке право, якщо реформи йтимуть із випередженням графіка.

Така прискорена динаміка входить у глобальну мета-ціль: у Єврокомісії офіційно визнали, що орієнтир українського уряду закрити всі переговори про вступ до кінця 2028-го року — цілком реальний, якщо Київ утримає темп.

Але Брюссель одразу робить суворий застережний акцент: політична планка 2028-го року залежить не від "красиво" ухвалених законів, а від їхнього реального втілення у сфері верховенства права, незалежності антикорупційної системи та захисту національних меншин.

Водночас у Брюсселі нагадують про головний прагматичний нюанс: фінал переговорів у 2028-му році не означає автоматичного вступу "наступного дня". Далі на Україну чекає етап підготовки та ратифікації договору в усіх національних парламентах країн-членів ЄС.

Аби убезпечити себе від відкату реформ після вступу, Брюссель вперше впроваджує посилені захисні механізми, які випробує на Чорногорії й неодмінно застосує до Києва. Тому чіткої дати календаря вступу Єврокомісія не називає — відтепер усе вирішує не політика, а швидкість та якість виконання реформ.

Домашнє завдання від Брюсселя на 2027 рік: менше політики, більше жорстких реформ

Головний висновок із нового звіту Єврокомісії простий: політичний кредит довіри ніхто не скасовував, але "зелений коридор безумовного сприяння" вичерпується. Брюссель чекає від Києва не просто декларацій, а хірургічного очищення системи. Тож 2027-й рік стане роком безкомпромісної прагматичної роботи.

Найперше — це судова система, де потрібно терміново закрити понад дві з половиною тисячі порожніх вакансій та прискорити перевірку діючих суддів. Брюссель наполягає на залученні незалежних міжнародних експертів до відбору та перевірки складів ключових судових органів — без цього довіру до правосуддя відновлено не буде.

Не менш жорсткий фронт — захист антикорупційної тріади. Щоб НАБУ та САП не зв'язували руки, їм мають надати повну автономію у розслідуваннях щодо топполітиків без походів до генпрокурора, а також вичистити з процесуального кодексу лазівки із закриттям справ за "строками давності".

Паралельно Єврокомісія закликає припинити воєнну заморозку держслужби й повернути відкриті конкурси замість ручних призначень. Серйозне перезавантаження чекає і на силовиків: від Києва вимагають дотиснути реформу БЕБ, очистити Нацполіцію та ДБР через прозорі атестації, а від СБУ — остаточно забрати невластивий їй контроль над бізнесом, залишивши суто контррозвідку.

Наостанок — енергетика. Для остаточного злиття з європейським ринком Україні доведеться відходити від ручного регулювання: скасовувати цінові обмеження, прибирати квазісубсидії та гарантувати абсолютну незалежність регулятора від політичних впливів — із паралельним адресним захистом для вразливих громадян.

Чи розділять Україну та Молдову у переговорному треку

Питання потенційного роз'єднання Києва та Кишинева висить у повітрі відтоді, як Угорщина почала систематично блокувати український прогрес, автоматично тримаючи в заручниках і Молдову. Втім, наразі мова йде не про політичне затягування, а про різницю у швидкості виконання реформ.

За інформацією видання Politico, яке посилається на проєктні документи Єврокомісії, Брюссель закликає Київ "терміново та суттєво прискорити темпи реформ у сфері верховенства права".

Прогнози Єврокомісії показують можливий відрив Кишинева: у 2027-му році Молдова потенційно спроможна закрити понад 20 переговорних глав, тоді як для України орієнтир поки становить лише 7 розділів.

Оскільки закриття кожної глави відбувається суто за принципом власних заслуг, це може призвести до формального розділення двох країн. Втім, цей план не є остаточним — якщо Київ здебільшого прискориться, дедлайни переглянуть

.Аналітики наголошують: якщо Молдова вирветься вперед, для України це буде скоріше плюсом, аніж поразкою, адже успіх сусіда наочно доведе роботу самого механізму розширення ЄС.

Як зазначає програмний офіцер German Marshall Fund of the United States Лауренціу Плешка у коментарі 24 Каналу, перебування в одному пакеті з Києвом дало Кишиневу потужний політичний імпульс, але справжнє розділення відбудеться вже наступного року під час закриття конкретних глав.

Лауренціу Плешка

програмний офіцер German Marshall Fund of the United States

Надання Молдові можливості рухатися вперед швидше зміцнить позицію України, аніж послабить її, оскільки кандидат, який закриває глави з рекордною швидкістю, доводить, що реформи винагороджуються і що розширення працює.

До того ж, це пряме питання нашої безпеки на південно-західному кордоні. Експерт вказує на важливі безпекові моменти і те, що Брюссель, даючи "домашні завдання", насправді бере на себе не менші зобов'язання, від яких буде залежати майбутнє всієї Унії.

Лауренціу Плешка

програмний офіцер German Marshall Fund of the United States

Це також питання безпеки. Молдова, надійно закріплена в ЄС — це безпечний фланг для України. Якщо молдовани підуть на вибори 2028-го та 2029-го років із відчуттям, що Європа не виконала своєї обіцянки, Москва використає це розчарування, щоб повернути до влади проросійський уряд, і це стане проблемою не лише для Кишинева, але й для безпеки України.

Таким чином, євроінтеграція залишається двостороннім рухом, де відповідальність тих, кого моніторять, і тих, хто стежить за процесом, цілком співставна.