30 жовтня 2026, 09:20
Укриття за три місяці
Бізнеси без укриттів під час тривог зачинятимуться. Держава дала собі на облаштування сховищ вісім років, підприємцям – три місяці.
У першій половині вересня Київ провів під повітряною тривогою майже 100 годин за два тижні, тобто в середньому близько семи годин на добу. Для кав'ярні, яка працює з восьмої ранку до восьмої вечора, це понад половину робочого дня.
Досі в такі години бізнес міг працювати за умовами колективного договору. З 4 грудня цього не буде. Постанова Кабміну №1092 від 4 вересня 2026 року дозволяє працювати під час "жовтої" тривоги, тобто загрози дронів, лише тим, Ñ
то має укриття або облаштований безпечний простір. Решта мусить зачинятися.
Ідея правильна: людей не можна залишати під ударом заради виторгу. Проте щоб зрозуміти, чому це правило не спрацює, варто подивитися на цифри.
Державі – вісім років, бізнесу – три місяці
За даними МВС, у листопаді 2025 року в Україні було 62 тис. укриттів. ЇÑ
вистачає на половину населення. Державна стратегія передбачає, що забезпеченість сягне 91% лише у 2034 році, а будують їÑ
передусім у школаÑ
та лікарняÑ
.
У Києві ситуація показова. З початку 2022 року до фонду заÑ
исниÑ
споруд додали лише чотири новозбудовані об'єкти. Основа фонду – понад 4,3 тис. найпростішиÑ
укриттів, часто без місць для сидіння, світла і нормальниÑ
санітарниÑ
умов.
На ремонт укриттів у 2026 році столиця заклала понад 1,1 млрд грн, але до 8 липня виділила лише 10,7% коштів на реконструкцію будівель із спорудами подвійного призначення і 7,6% коштів – на капремонт найпростішиÑ
укриттів.
Держава, маючи бюджет, підрядників і власні будівлі, руÑ
ається повільно. Це зрозуміло: облаштувати укриття складно. Проте від підприємця з орендованим приміщенням держава очікує, що він упорається за 90 днів і власним коштом.
Кімната без вікон не підÑ
одить
Безпечний простір – це не підсобка, яку керівник назвав безпечною. ФаÑ
івці описують базове правило так: від зовнішнього периметра будівлі приміщення мають відділяти щонайменше дві капітальні стіни. У ньому не повинно бути вікон і скляниÑ
перегородок, а ще потрібні вода, аптечка й автономне світло. Крім того, наявність безпечного простору треба підтвердити документами.
Тут починаються проблеми, які підприємець не може розв'язати сам. Перша – що вважати безпечним простором у будівлі, визначає балансоутримувач, а не орендар. Друга – допустимий тиск вибуÑ
ової Ñ
вилі окремо встановлюють Міноборони та Генштаб. Третя – для відкритиÑ
територій, як-от ринків, складів і будівельниÑ
майданчиків, безпечний простір узагалі не передбачений.
Більшість приміщень малого бізнесу зводили за нормами, які не вимагали наявності укриттів. Орендар не може пробити стіну чи укріпити перекриття без згоди власника, а власник не зобов'язаний навіть відповідати на лист.
Скільки коштує зачинитися
Простій з вини роботодавця за статтею 113 Кодексу законів про працю оплачується в розмірі двоÑ
третин тарифної ставки. Коли заклад зачиняється на тривогу, витрати не зникають: виторгу нема, а оренду і зарплату платити треба.
Для великої мережі це неприємно. Для малого бізнесу, який працює на межі рентабельності, це питання виживання. В Україні близько 2 млн ФОПів – людей, які дають роботу собі та іншим і сплачують податки, з якиÑ
фінансують оборону.
Читайте також
"На державу не розраÑ
овуємо". Як постраждалий бізнес оговтуватиметься від обстрілів
Є ще один парадокс. Відвідувачі зачиненої кав'ярні рідко йдуть в укриття. Здебільшого вони просто опиняються на вулиці. Правило, створене заради безпеки, у частині випадків не робить людей більш заÑ
ищеними.
Як це роблять інші
Фінляндія вважається світовим прикладом цивільного заÑ
исту. Там укриття обов'язкові в будівляÑ
від певної площі. Цю вимогу заклали в будівельні норми кілька десятиліть тому і нові будинки відразу проєктували з укриттями. Ізраїль так само зобов'язав облаштовувати заÑ
ищену кімнату в новому житлі.
Обов'язок з'являється тоді, коли будівлю проєктують, а не коли в ній працює орендар. Якщо йдеться про старі будівлі, то без участі держави не обійтися.
Що можна зробити
Разом з іншими підприємцями ми подали до Кабміну петицію. Її логіка проста: безпека – спільна відповідальність і спільні витрати. Конституція називає життя і здоров'я людини найвищою цінністю, а їÑ
забезпечення – обов'язком держави.
Ми пропонуємо три групи рішень.
Перша – гроші. Часткова компенсація підтверджениÑ
витрат на облаштування, зокрема через "Дію". Право зменшувати податок на суму циÑ
витрат. Пільгові кредити. Співфінансування спільниÑ
укриттів для ринків, бізнес-кварталів і ТРЦ.
Друга – реалістичні строки. Продовжити переÑ
ідний період щонайменше до 4 грудня 2027 року. Для тиÑ
, Ñ
то теÑ
нічно не може облаштувати безпечний простір, діяти за окремим рішенням уряду.
Третя – зрозумілі правила. Типова методика розраÑ
унку для невеликиÑ
приміщень. Обов'язок балансоутримувачів відповідати орендарям у встановлений строк. Можливість зараÑ
овувати укриття в радіусі 300-500 метрів. Публічний реєстр укриттів. Участь бізнесу в програмаÑ
мобільниÑ
та модульниÑ
сÑ
овищ.
Про що насправді ця розмова
Ми не просимо дозволу працювати без правил. "Червона" загроза – це ракети і тоді всі мають бути в укритті. Ми просимо, щоб правила можна було виконати.
Малий бізнес пережив блекаути і десятки змін правил. Він готовий інвестувати в безпеку, але для цього потрібні не лише вимоги, а й інструменти, строки і партнерство. Інакше 4 грудня ми отримаємо не безпечніші міста, а зачинені двері.