30 жовтня 2026, 09:20

Укриття за три місяці

Бізнеси без укриттів під час тривог зачинятимуться. Держава дала собі на облаштування сховищ вісім років, підприємцям – три місяці.

Автор: Економічна правда
У першій половині вересня Київ провів під повітряною тривогою майже 100 годин за два тижні, тобто в середньому близько семи годин на добу. Для кав'ярні, яка працює з восьмої ранку до восьмої вечора, це понад половину робочого дня. Досі в такі години бізнес міг працювати за умовами колективного договору. З 4 грудня цього не буде. Постанова Кабміну №1092 від 4 вересня 2026 року дозволяє працювати під час "жовтої" тривоги, тобто загрози дронів, лише тим, Ñ то має укриття або облаштований безпечний простір. Решта мусить зачинятися. Ідея правильна: людей не можна залишати під ударом заради виторгу. Проте щоб зрозуміти, чому це правило не спрацює, варто подивитися на цифри. Державі – вісім років, бізнесу – три місяці За даними МВС, у листопаді 2025 року в Україні було 62 тис. укриттів. ЇÑ вистачає на половину населення. Державна стратегія передбачає, що забезпеченість сягне 91% лише у 2034 році, а будують їÑ передусім у школаÑ та лікарняÑ . У Києві ситуація показова. З початку 2022 року до фонду заÑ исниÑ споруд додали лише чотири новозбудовані об'єкти. Основа фонду – понад 4,3 тис. найпростішиÑ укриттів, часто без місць для сидіння, світла і нормальниÑ санітарниÑ умов. На ремонт укриттів у 2026 році столиця заклала понад 1,1 млрд грн, але до 8 липня виділила лише 10,7% коштів на реконструкцію будівель із спорудами подвійного призначення і 7,6% коштів – на капремонт найпростішиÑ укриттів. Держава, маючи бюджет, підрядників і власні будівлі, руÑ ається повільно. Це зрозуміло: облаштувати укриття складно. Проте від підприємця з орендованим приміщенням держава очікує, що він упорається за 90 днів і власним коштом. Кімната без вікон не підÑ одить Безпечний простір – це не підсобка, яку керівник назвав безпечною. ФаÑ івці описують базове правило так: від зовнішнього периметра будівлі приміщення мають відділяти щонайменше дві капітальні стіни. У ньому не повинно бути вікон і скляниÑ перегородок, а ще потрібні вода, аптечка й автономне світло. Крім того, наявність безпечного простору треба підтвердити документами. Тут починаються проблеми, які підприємець не може розв'язати сам. Перша – що вважати безпечним простором у будівлі, визначає балансоутримувач, а не орендар. Друга – допустимий тиск вибуÑ ової Ñ вилі окремо встановлюють Міноборони та Генштаб. Третя – для відкритиÑ територій, як-от ринків, складів і будівельниÑ майданчиків, безпечний простір узагалі не передбачений. Більшість приміщень малого бізнесу зводили за нормами, які не вимагали наявності укриттів. Орендар не може пробити стіну чи укріпити перекриття без згоди власника, а власник не зобов'язаний навіть відповідати на лист. Скільки коштує зачинитися Простій з вини роботодавця за статтею 113 Кодексу законів про працю оплачується в розмірі двоÑ третин тарифної ставки. Коли заклад зачиняється на тривогу, витрати не зникають: виторгу нема, а оренду і зарплату платити треба. Для великої мережі це неприємно. Для малого бізнесу, який працює на межі рентабельності, це питання виживання. В Україні близько 2 млн ФОПів – людей, які дають роботу собі та іншим і сплачують податки, з якиÑ фінансують оборону. Читайте також "На державу не розраÑ овуємо". Як постраждалий бізнес оговтуватиметься від обстрілів Є ще один парадокс. Відвідувачі зачиненої кав'ярні рідко йдуть в укриття. Здебільшого вони просто опиняються на вулиці. Правило, створене заради безпеки, у частині випадків не робить людей більш заÑ ищеними. Як це роблять інші Фінляндія вважається світовим прикладом цивільного заÑ исту. Там укриття обов'язкові в будівляÑ від певної площі. Цю вимогу заклали в будівельні норми кілька десятиліть тому і нові будинки відразу проєктували з укриттями. Ізраїль так само зобов'язав облаштовувати заÑ ищену кімнату в новому житлі. Обов'язок з'являється тоді, коли будівлю проєктують, а не коли в ній працює орендар. Якщо йдеться про старі будівлі, то без участі держави не обійтися. Що можна зробити Разом з іншими підприємцями ми подали до Кабміну петицію. Її логіка проста: безпека – спільна відповідальність і спільні витрати. Конституція називає життя і здоров'я людини найвищою цінністю, а їÑ забезпечення – обов'язком держави. Ми пропонуємо три групи рішень. Перша – гроші. Часткова компенсація підтверджениÑ витрат на облаштування, зокрема через "Дію". Право зменшувати податок на суму циÑ витрат. Пільгові кредити. Співфінансування спільниÑ укриттів для ринків, бізнес-кварталів і ТРЦ. Друга – реалістичні строки. Продовжити переÑ ідний період щонайменше до 4 грудня 2027 року. Для тиÑ , Ñ то теÑ нічно не може облаштувати безпечний простір, діяти за окремим рішенням уряду. Третя – зрозумілі правила. Типова методика розраÑ унку для невеликиÑ приміщень. Обов'язок балансоутримувачів відповідати орендарям у встановлений строк. Можливість зараÑ овувати укриття в радіусі 300-500 метрів. Публічний реєстр укриттів. Участь бізнесу в програмаÑ мобільниÑ та модульниÑ сÑ овищ. Про що насправді ця розмова Ми не просимо дозволу працювати без правил. "Червона" загроза – це ракети і тоді всі мають бути в укритті. Ми просимо, щоб правила можна було виконати. Малий бізнес пережив блекаути і десятки змін правил. Він готовий інвестувати в безпеку, але для цього потрібні не лише вимоги, а й інструменти, строки і партнерство. Інакше 4 грудня ми отримаємо не безпечніші міста, а зачинені двері.

Останні новини